Views: 21

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Система економічної освіти потребує принципово нового розгляду в контексті культурологічного підходу, що передбачає усвідомлення її загальнолюдської сутності. Цей підхід розкриває її спрямованість на людину (а саме, створення передумов для духовного збагачення, самовизначення та самореалізації особистості), окреслить шляхи морального оздоровлення економічної системи.
Ключові слова: економічне мислення, загальнолюдські цінності, гуманістична спрямованість, гуманізації освіти.

Черушева Г. Б.
кандидат педагогічних наук, доцент,
Національна академія статистики, обліку та аудиту, м. Київ, Україна

Пархоменко В. В.
кандидат економічних наук, доцент,
Національна академія статистики, обліку та аудиту, м. Київ, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.37

У Національній доктрині освіти, Концепції розвитку економічної освіти в Україні визначені пріоритетні напрями професійної освіти: інтеграція до європейського та світового освітнього просторів; інтеграція навчальних закладів різних рівнів акредитації (університетів, коледжів, технікумів тощо) та підприємств, створення відкритого соціально-професійного простору для забезпечення якості професійної підготовки й мобільності випускників-економістів на ринку праці; інтеграція науки і освіти з метою системи професійної підготовки спеціалістів економічного профілю.

У всьому цивілізованому світі вища освіта розглядається не тільки як інституція для задоволення фахових потреб особистості, але й як духовна необхідність. Така освіта здатна підготувати молодь до сприйняття нових ідей і суспільних відносин.

Життєздатною сьогодні виявляється така економічна система, яка враховуватиме соціальні аспекти життя суспільства, фактори, передумови та цінності, які дійсно сприяють виживанню, збереженню та розвитку людства. З огляду на це, формування економічної культури майбутніх спеціалістів на загальнолюдських засадах та умовах нових тенденцій соціокультурного розвитку країни є однією з найгостріших сучасних педагогічних проблем.

Аналіз наукових досліджень (Ж. Завальна, П. Лепак, Е. Лузік, Т. Поясок, Д. Розуменко, В. Шинкарук та інші), а також вивчення досвіду вищих навчальних закладів економічного спрямування дозволяє зробити висновки про поглиблення розриву між розвитком суспільного життя та традиційною системою професійної підготовки економістів. Економічні знання більшості випускників мають виключно теоретизований характер, відірваний від реальної дійсності, унаслідок чого випускники не спроможні протистояти кризовим явищам ринкової економіки.

Метою системи підготовки мають стати зміни настанов та моделей поведінки майбутніх фахівців, гармонійного розвитку в них професійних і суспільно корисних компетенцій, досвіду професійної та соціальної діяльності для впевненої конкуренції на ринку праці і в суспільному житті.

Зміст економічної підготовки має передбачати не тільки розвиток відповідного рівня економічної освіченості, а й економічного мислення.

Необхідність формування професійного мислення зумовлена законами, принципами і особливостями функціонування економіки, цінністю людського фактору в управлінні соціально-політичними, економічними та соціально-психологічними процесами на підприємствах.

Економічне мислення, за думкою В. Ковальчук, — «це універсальна психічна здатність фахівця економічного профілю до опосередкованого, абстрактного, раціонального й узагальненого пізнання явищ економічної дійсності її суті та наявних між ними зв’язків, до ефективного розв’язання різноманітних економічних проблем, в основі якої лежать комплекс розумових операцій» [3, с. 8]. Основу економічного мислення складають риси, які є проявом морально-етичних, загальнолюдських цінностей, а саме: чесність, відповідальність, ініціативність, самостійність, висока дисциплінованість, підприємливість, реалістичність та критичність, гнучкість, творчість та господарність, впевненість у завтрашньому дні.

За ствердженням О. Надточієвої, в разі, якщо розвинута економічна культура як суспільства так і особистості не має глибокої моральної, загальнолюдської основи, не бере до уваги величезні екологічні проблеми й не враховує факт обмеженості природних і людських ресурсів, то неминуче веде до глобальної катастрофи.

«Загальнолюдські цінності, норми та правила поведінки в суспільно-економічній сфері мають стати якостями економічної свідомості й поведінки фахівця-економіста, тими знаннями, що пережиті людиною на емоційному рівні, сприйняті як щось особистісне значуще» [6, c.8].

Проведений теоретичний аналіз професійної підготовки майбутнього економіста, формування його економічної культури дозволив виробити концепцію на засадах загальнолюдських цінностей.

Гуманістична парадигма сучасноїї системи освітньої діяльності ґрунтується на принципах людиноцентризму.

В. Г. Кремень зазначає, що «Терміном людиноцентризм позначаються різноманітні й водночас концептуально спрямовані відтінки філософської думки, об’єктом яких є людина» [4, с. 9].

Сьогодні фахівці сфери економіки мають усвідомлювати, що людиноцентрований підхід створює фундаментальні передумови для постійного самовдосконалення та професійного зростання працівників, високий рівень кваліфікації та професіоналізму, позитивний мікроклімат та творча атмосфера праці. Працівники організацій — це активні учасники у генеруванні ідей, прийнятті рішень, реалізації виробничих завдань.

Еталони поведінки в економіці, ефективність рішення економічних завдань в значній мірі залежать від соціально-психологічних якостей суб’єктів економічної діяльності, зокрема спрямованості особистості.

Основу спрямованості складають соціальна установка та соціально значущі якості, система ціннісних орієнтацій особистості, яка включає економічну свободу, конкуренцію, поважне ставлення до будь якої форми власності, комерційному успіху як соціальному досягненню. Економіст мотивований на творчу працю проявляє значний інтерес до інноваційних проектів, впровадження різних винаходів та досягнень.

Актуальність проблеми формування гуманістичних цінностей зумовлена тенденціями інтелектуального зростання та духовного збагачення кожної особистості, задоволення її індивідуальних потреб, розвиток здібностей й нахилів на принципах самостійного вибору. Проблема розвитку гуманістичної спрямованості фахівців протягом тривалого періоду була об’єктом наукових досліджень С. Гончаренка, Ю. Мальованого, В. Андрущенка, І. Беха, І. Зязюна та інших. Гуманістична спрямованість майбутнього економіста, яку ми розуміємо як інтегровану сукупність особистісно-ціннісних якостей людини, добро, співчуття, справедливість, моральні та духовні цінності, усвідомлення цінності інших людей та здатність діяти в їх інтересах, є одним із шляхів покращення професійної підготовки. В цьому концепті завданням освіти є засвоєння особистістю оточуючого світу, самого себе, морально-етичних еталонів і норм поведінки, і на цій основі створення ціннісного культурного базису економіки та суспільства в цілому.

У сучасній професійній економічній освіті України в якості пріоритетних завдань її розвитку визначаються набуття нею гуманістичної та інноваційної спрямованості, забезпечення реальної підготовки особистості до життя у змінному, динамічному суспільстві й сприяння утвердженню позитивних загальнолюдських цінностей. Креативні підходи щодо організації навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей кожного студента, актуалізація ролі викладача, розвиток творчої взаємодії викладача та студента на рівні суб’єктно-суб’єктних відносин сприятиме розкриттю їх здібностей та творчого потенціалу і надалі, забезпечить їх професійне зростання. Таке особистісно орієнтоване навчання є провідною стратегією гуманізації освіти і ґрунтується на визнанні особистості як системотворчого чинника. Особистісно орієнтований підхід базується на життєвих та професійних диспозиціях майбутнього фахівця, враховуючи його індивідудально-психологічні властивості. Саме такий підхід, на думку вітчизняних учених В. Андрущенка, В. Лугового, найбільщ повно відповідає новій парадигмі освіти та вимогам інформаційного суспільства [7].

Список використаних джерел

1. Завальна Ж. Економічна культура в договірному регулюванні сіспільних відносин. Форум права. 2020. № 62 (3). С. 44–54. URL: https://forumprava.pp.ua/files/044-054-2020-3-FP-Zavalna_6.pdf (дата звернення: 09.11.2022).
2. Ізмайлов Я., Осмятченко В., Панура Ю. Вплив економічної свідомості та культури на формування податкової культури суспільства. Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування. 2020. № 4. С. 34–42. DOI: https://doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.34-42.
3. Ковальчук В. Педагогічні умови формування професійного мислення майбутніх фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах : дис. .. канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2007. 228 с.
4. Кремень В. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору. Київ : Педагогічна думка, 2009. 520 с.
5. Лепак П. Трансформація стану економічної культури в Україні. Економіка та держава. 2019. № 11. С. 111–115. DOI: 10.32702/2306-6806.2019.11.111
6. Надточиєва О. Формування економічної культури особистості старшокласників з використанням засобів мистецтва : автореф. дис. … канд. пед. наук. : 13.00.01. Луганськ, 2000. 20 с.
7. Особистісно орієнтовані технології навчання і виховання у вищих навчальних закладах : моногр. / В. П. Андрущенко та ін.; заг. ред В. П. Андрущенко, В. І. Луговий. Київ : Педагогічна думка, 2008. 254с.
8. Рябенко Є. Принцип людиноцентризму в управлінні вищою освітою: мотиваційні аспекти професійної діяльності викладача як суб’єкта освітнього процесу. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2014. № 56. С. 33–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2014_56_6 (дата звернення: 06.11.2022).