Visits: 3

ДУХОВНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

У статті автор доводить, що для якісної підготовки майбутніх фахівців у закладах фахової передвищої освіти позитивним є створення освітнього середовища, яке поєднує духовні й інтелектуальні складники. Саме на заняттях з української літератури ми можемо формувати світогляд, культуру, громадську зрілість і національну гідність.
Ключові слова: духовні й інтелектуальні складники, заклади фахової передвищої освіти, українська література.

Грона Н. В.
доктор педагогічних наук, доцент, викладач вищої категорії, викладач-методист,
Комунальний заклад «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка» Чернігівської обласної ради, м. Прилуки, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.68

Підготовка фахівців у закладах фахової передвищої освіти спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у професійній галузі.

Закон України «Про фахову передвищу освіту» (2019) відкриває значні можливості й перспективи для формування в Україні системи специфічної освіти, як окремої ланки. Уперше в законодавчій практиці визначено поняття студентоорієнтованого навчання, як сучасного концептуального підходу до організації освітнього процесу в педагогічних коледжах.

Для якісної підготовки майбутніх фахівців позитивним є створення освітнього середовища, зорієнтованого на професійно спрямовані навчальні предмети, їх інтегративність, поєднання духовних й інтелектуальних складників освітнього процесу [2, с. 20].

Українська література як навчальна дисципліна посідає важливе місце в системі викладання загальноосвітніх дисциплін, оскільки не лише збагачує майбутнього молодого спеціаліста знаннями з історії чи теорії текстотворення, а й сприяє особистісному формуванню студента як громадянина, зорієнтованого на вищі національні та загальнолюдські ідеали, який має активну життєву позицію, що виявляється у любові до України, свого народу, рідної мови, у бажанні не лише вивчати національну культуру, а й самому долучитися до її творення, збереження, передачі надбань майбутнім поколінням [3, с. 5].

Саме українська література впродовж століть була і зараз є тією життєвою силою, що дає молодій людині відчуття єдності з народом, подає зразки національного героїзму й морально-етичних канонів щоденної поведінки; класична українська література — один з найдосконаліших виявів національної культури, своєрідна візитна картка України у Європі та світі.

Саме на заняттях з української літератури ми можемо формувати молоде покоління з відповідним світоглядом, системою цінностей і переконань, високим рівнем культурного розвитку, громадською зрілістю і національною гідністю.

Практичний аспект дисципліни дає можливість оволодіти вміннями аналізу основних складників тексту, застосовувати надбанні знання під час створення власних творів різних типів та жанрів. Наприклад:

‒‒ Створіть мем «Європа і ми» або «…побачите, як у нас прекрасно — приходьте до нас у гості» (М. Семенко). Довідка: меми — це смішні зображення чи відео з надписами, які швидко поширюються в соціальних мережах та медіа. Часто їх пересилають друзям та знайомим, збільшуючи популярність та впізнаваність.
‒‒ Складіть піраміди життєвих цінностей Павла Тичини, Миколи Зерова та Максима Рильського. У кого із них життя змістовніше, духовно багатше?
‒‒ Уявіть себе журналістами, яким украй необхідно висвітлити «гостру» новину, і створити репортаж із місця подій за повістю «Тіні забутих предків». Увімкніть свою креативність на максимум, але спирайтеся на реальні факти.
‒‒ Прочитайте міркування «Порівнюючи творчість Івана НечуяЛевицького і Панаса Мирного, літературознавець Сергій Єфремов писав: «Є у цих двох письменників схожість і в темах, і в загальному світогляді, хоча зовсім інші у кожного з них художні засоби. Левицький швидше жанрист, зовнішні обставини притягають найбільше його увагу, тому, може, й милується він так в описах природи та вроди своїх героїв і щедро розсипає ті описи у своїх творах. Панас Мирний — більше психолог. Проблеми внутрішнього життя, переживання душі людської переважно цікавлять цього письменника, і не етнографія, не зовнішні обставини, не природа в її показних формах, а люди з усіма людськими рисами стоять у нього на першому плані». Як ви вважаєте, чому в художньому вираженні талантів Іван Нечуй-Левицький і Панас Мирний були суголосними митцями?

Отже, методика духовно-морального виховання студентів — це цілеспрямований, процес організації та стимулювання духовної й пізнавальної діяльності студентів. Він спрямований на формування системних знань про духовно-моральні цінності, що розвивають діалектичне та гнучке світорозуміння ціннісних орієнтацій; емоційної культури, вольової саморегуляції поведінки, здатності до самопізнання, самоосвіти; умінь і навичок високодуховної діяльності та духовно-моральної практики. На заняттях з української літератури ми ефективно поєднуємо духовно-інтелектуальне навчання і виховання.

Список використаних джерел

1. Грона Н. В., Попружна О. В., Ющенко В. В. Українська література : навч. посіб. для студ. внз І–ІІ рівнів акредитації. Ніжин, 2019.
2. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : наук.-метод. посіб. Київ, 2000. 312 с.
3. Сіданіч І. Л. Актуальні проблеми духовно-морального виховання студентської молоді. Наукові записки. Серія: психологія і педагогіка. 2013. Вип. № 23. С. 233–241.