Views: 18

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЧЕРЕЗ НАВЧАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОГО ВІРШУВАННЯ

У статті здійснено спробу проаналізувати ефективність впливу уміння складати віршовані рядки на національно-патріотичне виховання молодого покоління, описано елементи українського поетичного мистецтва та рекомендовано цікаві методичні прийоми навчання складати вірші.
Ключові слова: елементарна теорія віршування, строфа, рима, вірш, методичні прийоми навчання віршуванню.

Похилюк О. М.
кандидат філологічних наук,
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», м. Вінниця, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.123

Віршіце результат творчої діяльності, художня мова, організована певним чином, особлива емоційно забарвлена форма вираження думки. Вірш часто розуміють як послідовність слів, що відрізняються наявністю ритму й співзвуччя.

Мета статті — на основі аналізу елементів українського поетичного мистецтва та технік складання віршованих рядків надати методичні рекомендації шодо навчання складанню віршів в духовно-патріотичному вихованні молодого покоління.

Щоб зрозуміти, як складати вірші, необхідно знати елементарні правила. Важливою ознакою поезії є наявність рими. Будується вона найчастіше на співзвуччі в закінченнях слів. При написанні потрібно дотримуватися дотримання віршованого розміру й структури строф. Це певний порядок, у якому розміщуються в стопі наголошені й ненаголошені склади. Для людей, які знають, як скласти вірш, абсолютно очевидно, що дуже важливо дотримуватися одного ритму, щоб не збиватися з нього.

Також при написанні вірша необхідно особливу увагу приділяти структурі. Строфа — це певна кількість рядків, об’єднаних спільною римою. Як правило, кожна строфа є завершеною смисловою одиницею і являє собою одне або декілька закінчених речень. Найчастіше використовуються строфи, що складаються з чотирьох рядків. Найбільш поширеними є паралельне й перехресне римування. У першому випадку римуються між собою перший і третій, другий і четвертий рядки. У другому варіанті римуються перший і другий, третій і четвертий рядки.

Іншими словами, вірші — це емоції, одягнені в слова. Наведемо кілька порад, які допоможуть зрозуміти, як складати вірші. Спочатку рекомендується визначитися з темою, оформити основну думку та ідею, яку хочеться відобразити у творі. Потім потрібно вибрати ритм і розмір. Деяким людям набагато простіше скласти вірші на задані рими. Ритм повинен відповідати темі, настрою, емоційному стану.

Важливим моментом є наявність уяви, тому потрібно спробувати абстрагуватися від навколишньої реальності або, навпаки, зануритися в неї, якщо лірика цього вимагає. Для того щоб зрозуміти, як складати вірші, людина повинна вміти спостерігати, помічати й виділяти все цікаве, яскраве, вражаюче, вміти добирати виразні слова.

Коли готова основа, можна приступати до створення вірша, трансформації душевного пориву в логічний твір.

Через деякий час після написання твору важливо подивитися на нього якби з боку, оцінити, скоригувати. Це повинні робити автори самі. Складені вірші повинні бути гармонійними, емоційними. У результаті має вийти якісний продукт поетичної творчості, створений за допомогою емоційного сприйняття й логічного осмислення та заснований на наукових знаннях про техніку віршування.

Навчитися писати вірші може не кожен. Часто можна почути, що поетами народжуються й що ніяке навчання не може допомогти. Відомо, що існують вроджені особливості чуттєвого сприйняття, які сприяють досягненню успіхів в поетичній діяльності. Але при цьому вважається, що подібною обдарованістю володіють багато людей. Основним доказом є те, що більшість дітей і підлітків тяжіють до написання віршів. Але з віком цей потяг слабшає або зникає зовсім. У будь-якому випадку вчити складати рими слід починати з раннього віку.

Перше знайомство дитини з поезією відбувається в молодшому дошкільному віці. З народження малюк чує перші віршовані твори. Як правило, це народна творчість: колискові, пестушки, потішки тощо. Малюк ще не здатний зрозуміти сенс, але він вже знайомиться з красою рідної мови, її мелодійністю, вчиться відчувати риму й розмір. Потім відбувається знайомство з дитячими віршами. Для першої зустрічі з поезією необхідно вибирати тільки хороші, якісні твори.

Переваги навчання віршуванню можна виокремити таким чином:

1) дитина стане краще розуміти словотворення й вільно складати речення, зокрема й складні;
2) дитина оцінить і полюбить свою рідну мову;
3) діти охоче йдуть на контакт зі своїми батьками (вихователями, вчителями) під час подібних навчальних ігор: підібрати риму до слова — це складне, але дуже цікаве заняття;
4) пошук рим розвине уяву й логічне мислення дитини, зміцнить і поліпшить її пам’ять, позитивно вплине на її виховання.

Практичні завдання «знайди риму» необхідні для дитини також тому, що:

1) дитина буде радісною та задоволеною, оскільки нові для неї слова, представлені цікаво й пізнавально для дитячої психології;
2) мислення дитини розвивається під час виконання вправ — добір рими до слів;
3) роздуми над новими словами, почутими у віршах, та їх поєднання (слова в риму) розвивають кругозір малюка;
4) чим більше та частіше дитина буде чути римовані рядки, тим раніше та яскравіше вона стане висловлювати свої думки й розвиватиме свою фантазію.

У маленької людини буде розвиватися вміння відчувати прекрасне, цінувати красу, в чому б вона не проявлялася — у віршах, словах чи у світі, що оточує її, який в свою чергу відбивається в простих і легких римах.  Згодом знайти риму до слова буде цікаво дитині самостійно, поза занять.

Для того щоб допомогти дитині навчитися писати вірші, рекомендується кілька вправ. Наприклад, гра в риму. Мама, читаючи знайомий віршик, зупиняється в кінці рядочка, даючи можливість дитині самій закінчити його, вимовити знайоме слово. З віком, коли словниковий запас малюка стає все ширше, гра в рими відбувається аналогічним чином, з тією лише різницею, що підбираються незнайомі твори. Важливо, щоб слова були зрозумілі дитині, а співзвуччя були простими, легко вгадуваними. Для цих самих цілей чудово підходять загадки у віршованій формі, де відгадки є заримовані. Подібні заняття будуть підштовхувати юного поета до власної творчості.

Для того щоб отримати більше досвіду й попрактикуватися в написанні віршів, існує літературна гра — буриме. Суть її полягає в тому, що необхідно скласти вірші на задані рими. Слова намагаються підбирати важко поєднувані, часом навіть несподівані. У рідкісному випадку їх дозволено відмінювати, міняти місцями. Іноді завдання ускладнюється ще прив’язкою до певної тематики. Найчастіше твори виходять легкими, жартівливими. Підходить гра для людей будь-якого віку.

Також цікавою та запальною є ще одна гра в рими. Гравці записують одне й те саме слово, а потім протягом 3-5 хвилин кожен добирає до цього слова рими. Виграє той, хто напише найбільше слів, які римуються. Обрати слід іменник або прикметник, а не дієслово, бо римувати дієслово легко.

При написанні вірша важливо пам’ятати, що в кожному творі рима повинна бути оригінальною. Якщо раптом не виходить знайти співзвучні слова, варто перефразувати речення, поміняти рядки місцями. Що ж стосується віршованого розміру й структури строф, тут вже автор має право вибирати те, що відповідає його бажанням, настрою.

Для тих, хто не знає, як скласти вірш, але дуже хоче навчитися, існує величезна безліч програм і сайтів-помічників. Скориставшись ними, можна підібрати співзвучне слово, знайти недоліки й помилки в своїх творах.

Коли ми складаємо вірші самі, ми збагачуємо свій внутрішній світ. На самому початку поетичної творчості можна вдатися до допомоги таких ресурсів і програм, але в подальшому зловживати ними все ж не варто. Адже кожен автор повинен мати власний неповторний стиль, а не користуватися шаблонними заготовками.

Отже, як складати вірші, важко пояснити людині, яка ніколи подібним не займалася. Тому найкраща порада, яку ми можемо дати: просто візьміть ручку, листок паперу й спробуйте створити свій перший поетичний твір.

Список використаних джерел

1. Домбровський В. Українська стилістика й ритміка. Українська поетика. Дрогобич : Відродження, 2008. 488 с.
2. Похилюк О. М. Елементарна теорія віршування. Вінниця : Твори, 2022. 100 с.
3. Словник-довідник літературознавчих термінів / упор. О. В. Бобир, В. Й. Буденний, О. Б. Мамчич, Н. П. Нікітіна ; за ред. О. В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В. М., 2016. 132 с.
4. Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства : підр. для студ. гум. спец. вищ. навч. закладів. 2-ге вид., випр. і доповн. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2003. 448 с.