Hits: 0

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ ЯК ФАКТОР ЗДОРОВОГО ДУХОВНО-ДУШЕВНО-ТІЛЕСНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Розкрито основні чинники створення освітнього середовища вальдорфської школи, орієнтованого на здоровий духовно-душевно-тілесний розвиток особистості: формування естетично-здорового освітнього простору (фізично-матеріального оточення); забезпечення сприятливого душевно-духовного оточення дитини.
Ключові слова: вальдорфська школа, освітнє середовище, особистість, здоровий розвиток.

Іонова О. М.
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.83

Серед пріоритетних завдань сучасної школи є виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я інших людей. Практичне розв’язання проблеми розвитку здоров’я учнів через освіту спонукає педагогів до ґрунтовного аналізу теорії та практики шкіл, діяльність яких спрямована на збереження здоров’я учнів.

Одним із прикладів організації освітнього процесу на засадах збереження та зміцнення здоров’я особистості є вальдорфська школа, яка на практиці вирішує завдання здорового духовно-душевно-тілесного розвитку школярів.

Найважливішими чинниками створення здоров’язбережувального освітнього середовища вальдорфської школи є: формування естетично-здорового навчально-виховного простору та забезпечення сприятливого душевно-духовного оточення дитини.

Формування естетично-здорового освітнього простору (фізично-матеріального оточення) передбачає:

– архітектоніку школи, що базується на природних формах (зокрема з використанням універсальної природної пропорції — «золотого перерізу», уникненням гострих і прямих кутів); естетичне оформлення інтер’єру класних кімнат відповідно до вікових особливостей дітей;
– використання природних навчальних матеріалів, що надають можливість розвивати адекватні тактильні відчуття;
– запобігання руйнівного для здоров’я дитини впливу технізованого світу — обмежене застосування технічних засобів навчання та обережне ставлення до мультимедіа, які підміняють живе людське спілкування діалогом із машиною, стримують природну активність дитини, вводять її в ілюзорний, спотворений світ і тим самим ведуть до провокування агресивно-тривожної поведінки, уповільнення інтелектуального, емоційно-вольового й соціального розвитку, перешкоджають розкриттю творчого начала людини.

Створення сприятливого душевно-духовного оточення дитини — організація взаємодії учасників освітнього процесу (школярі, учителі, батьки), характерними ознаками якого є взаємини соціального партнерства, поваги й довіри.

Провідну роль в організації такої взаємодії відіграє класний учитель (супроводжує школярів і викладає всі основні предмети впродовж перших 6–8 років), його професійна діяльність, яка спрямована на здоровий розвиток дитини, формування згуртованого учнівського колективу. Саме завдяки авторитету класного вчителя, що виступає фундаментом реалізації «виховання як зцілення» (Р. Штайнер), дитина відкриває для себе істинність, красу й добро світу; в учнів формуються гуманістичний світогляд, сумління, моральність, здорові звички тощо.

Орієнтація вальдорфського вчителя на створення духовної спільності зі школярами, атмосфери індивідуальної й колективної творчості, виховання в дітях турботливого й поважного ставлення один до одного вимагає від педагога інтенсивної, ретельної підготовки до кожного навчального дня, невід’ємними складниками якої є щовечірня медитативна робота (аналіз, осмислення поведінки й діяльності довірених учителю дітей), а також постійне самовдосконалення.

У здійсненні збереження здоров’я учнів суттєву допомогу класному вчителеві надає організація внутрішньошкільного управління вальдорфської школи, у якій керівна роль належить не директору, а двом основним формам самоврядування: педагогічній колегії задіяних у школі вчителів (щотижневим учительським конференціям) і батьківсько-вчительському правлінню, що представляє правові інтереси школи, визначаючи й регулюючи її економічно-правовий баланс.

Так, у сфері діяльності педагогічної колегії знаходиться розв’язання таких основних питань, пов’язаних із збереженням здоров’я учнів, як: координація зусиль усіх учителів, які працюють з класом, що передбачає взаємопогоджену роботу класних учителів і вчителів-предметників на основі «горизонтальної навчальної програми» (опис дидактичних взаємозв’язків і погодженості різних предметів для певних періодів розвитку дитини); обговорення питань здорового розвитку окремого учня або всього класу; підвищення професіоналізму вчителів; підтримка та збагачення фізичних і душевно-духовних сил педагога.

Характерною ознакою вальдорфської школи є також тісна взаємодія педагогів із батьками, що виражає спільне розуміння освітніх завдань, спрямованих на захист і підтримку здоров’я дітей, спільну відповідальність сім’ї та школи за здоровий розвиток дитини. Активна участь батьків у шкільному житті сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в родині та школі, налагодженню комунікацій між дорослими і дітьми, навчальним закладом й соціумом. Завдяки цьому кожна сучасна вальдорфська школа для регіону, де вона розташована, є своєрідним культурно-освітнім центром, діяльність якого сприяє розв’язанню багатьох важливих проблем сучасного суспільства (нівелювання соціальної нерівності, запобігання асоціальних явищ) і готує підґрунтя для гармонійного входження дитини в суспільне життя.

Поряд із відомими у вітчизняній педагогіці формами роботи з батьками (проведення батьківських зборів, лекцій, консультацій для батьків, «відкритих» уроків, відвідування родин учнів тощо), зміцненню співпраці з батьками у вальдорфській школі сприяють також: проведення «батьківських днів» (раз на тиждень батьки разом із дітьми займаються звичними шкільними справами: малюють, співають, грають на музичних інструментах, ліплять, шиють, в’яжуть, працюють у майстерні тощо), організація спільних заходів (календарні свята, виставки, ярмарки), занять у мистецько-практичних гуртках (оркестри, хори, шкільний театр тощо).

Список використаних джерел

1. Іонова О. М. Формування здоров’я людини: досвід вальдорфської школи. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичної культури і спорту. 2013. Т. 10. С. 35–40. DOI: 10.6084/m9.figshare.775337/
2. Іонова О. М. Науково-педагогічні основи навчально-виховного процесу в школах за ідеі вальдорфської педагогіки : автореф. дис. … д-ра пед. наук. Киев, 2000, 35 с.