Visits: 9

ПРОБЛЕМА ПОЛІТИЧНОГО І ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ НІМЕЧЧИНИ

У статті проаналізовано дисертації, монографії, аналітичні роботи, публікації у періодичних виданнях німецьких авторів. З’ясовано, що у цих роботах розкрито зв’язок між політичною культурою і політичним вихованням, визначено принципи і методи політичного і громадянського виховання, особливості громадянського виховання учнів з особливими освітніми потребами.
Ключові слова: освіта, виховання, політичне і громадянське виховання, учні, базова середня школа, Німеччина.

Хрик М. В.
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.213

Проблема політичного і громадянського виховання розглядалась німецькими науковцями у дисертаціях, монографіях, аналітичних роботах, публікаціях у періодичних виданнях.

Німецький дослідник Крістіан Шмідт у дисертації «Політичне виховання як дзеркало політичної культури країни. Франко-німецьке порівняння» (2010 р.) проаналізував зв’язок між політичною культурою країни та політичним вихованням. У роботі було продемонстровано відмінності політичних культур Німеччини і Франції, акцентовано увагу на діяльності соціальних інститутів. Порівняння зроблено на основі аналізу підручників політичної школи та методичних розробок уроків. Крім того, робота доводить, що різні репрезентації підручників є результатом і вираженням різних політичних культур. Завдяки цьому порівнянню та інтерпретації результатів у контексті дослідження політичної культури існує можливість подальшого наукового пошуку таким чином, щоб це концептуально створювало можливість розвитку демократичної політичної культури. Автор зазначає, що у Франції демократія відіграє значно більшу роль як принцип виховання, ніж у Німеччині. У Німеччині політичне виховання робить більший акцент на соціальних інститутах (Schmidt, 2010).

Мірка Мош — німецька науковиця у дисертації «Методи діагностики у політичній освіті. Оцінка та розуміння ідей учнів у класі» розглянула питання про те, які методи виховання доцільні для розвитку політичної культури учнів: мозковий штурм, інтелект-карти, колаж тощо. У роботі розкрито такі питання: діагностична інформація, що міститься в освітніх програмах і планах, яка може бути записана та інтерпретована вчителями; передумови та умови використання/впровадження цих методів у класі; додаткова інформація та навички, які потрібні вчителям, щоб мати можливість фіксувати, аналізувати і належним чином інтерпретувати ідеї політичного виховання. М. Мош дійшла висновку, що політико-дидактична компетентність пов’язана з певною педагогічною (базовою) установкою, яку найкраще можна описати принципом відкритості та здатності до сприйняття. Викладачі повинні мати певну відкритість, щоб забезпечити необхідний простір для тверджень та інтерпретацій здобувачів освіти. Вчителі не можуть планувати результати діагностичних досліджень і повинні мати можливість реагувати на них спонтанно. Тут є паралель із політичною освітою, орієнтованою на учнів (Mosch, 2013).

Представлене Даніелою Коллер емпіричне дослідження поведінки молодих людей у Швейцарії «Політична участь і політична освіта в Швейцарії» є докторським дослідженням. У рамках цієї роботи впроваджено в освітній процес модель громадянського волюнтаризму та інших теоретичних підходів, ідентифіковано і перевірено сім наборів можливих ресурсів, доповнених показниками політичної освіти, кантональними політичними та історичними контекстами (Koller, 2017).

Під редакцією Гісбурта Геймана і Гартмунта Кінела опублікувано наукову монографію «Політика і освіта», у якій представлено змістову і політичну дискусію про керівні принципи політичного виховання у Північному Рейні-Вестфалії у 70-х роках ХХ століття. У роботі автори розглянули змістовий аспект, що включає виклад навчально-дидактичних вимог і результатів методичної роботи, обговорення того, чи можуть і якою мірою методичні вказівки і плановий матеріал сформувати і покращити практику викладання, а також опис політичної дискусії щодо керівних принципів політичної і громадянської освіти (Gemein, 1975).

Під редакцією Сабіни Манзел і Карли Шелле опубліковано емпіричне дослідження шкільної політичної освіти. У дослідженні проаналізовано стан поточних дослідницьких проєктів у дидактиці політичної освіти та представлено дидактичний дискурс між різними методологічними підходами, стандартами та тематичними фокусами. Широта охоплення варіюється від вивчення впливу досвіду участі чи багатомовності на знання до аналізу підручників та матеріалів, двомовних уроків політики та економіки, навчання за допомогою комп’ютерних ігор та різних методологічних підходів до реєстрації аспектів компетентності у процесі викладання-навчання (Manzel, 2017).

Наукова монографія Ларса Бьоме «Політична освіта для учнів з особливими освітніми потребами» розкриває проблеми інклюзивного навчання як окремого педагогічного підходу, що сприяє формуванню компетентностей, які дозволяють учням безпосередньо вирішувати ключові проблеми, типові для певної епохи. Інклюзивна педагогічна концепція описана в цьому дослідженні на основі теоретичних і практичних знань. Варто зазначити, що автор також розглядає освіту для осіб з особливими потребами з концептуально-практичного підходу, аналізує глобальне навчання в центрі спеціальної освіти. Разом з тим у монографії розкрито відомості про освітнє середовище, результати емпіричних досліджень, умови успіху інклюзивного навчання в розумінні загальношкільного підходу (Böhme, 2019).

У монографії «Політико-правова свідомість молоді: психологічний аналіз» розширено уявлення про політико-правову свідомість як психологічний механізм нормативно-правової регуляції суспільних відносин. Описано чинники становлення політико-правової свідомості особи.

Здійснено соціально-психологічний аналіз структури політико-правової свідомості особистості, розкрито особливості внутрішньої регуляції становлення політико-правової свідомості. Обґрунтовано місце та роль громадянської позиції особистості в становленні її уявлень про суспільні відносин. Визначено соціально-психологічне ставлення молоді до інститутів влади і місце цих ставлень у формуванні сценаріїв поведінки під час розв’язання політико-правових проблемних ситуацій (Sivers, 2020).

Таким чином німецькі науковці багато уваги приділяють політичному і громадянському вихованню школярів. Зокрема питанням зв’язку між політичною культурою і політичним вихованням, визначенню принципів і методів політичного і громадянського виховання, особливостям громадянського виховання учнів з особливими освітніми потребами. Результати цих наукових досліджень знаходять своє відображення у змісті політичної і громадянської освіти в Німеччині.

Список використаних джерел

1. Böhme L. Politische Bildung für Schülerinnen und Schüler mit sonderpädagogischem Förderbedarf. Frankfurt am Main, 2019. 556 р.
2. Gemein G., Kienel H. (ed.). Politik und Unterricht. Essen : Neue Deutsche Schule Verlagsgesellschaft mbH. 1975. 116 p.
3. Kolle, D. Politische Partizipation und politische Bildung in der Schweiz. Bern, 2017. 429 p.
4. Manzel S., Schelle С. (ed.). Empirische Forschung zur schulischen Politischen Bildung. Wiesbaden : Springer, 2017. 179 p.
5. Mosch М. Diagnostikmethoden in der politischen Bildung. Vorstellungen von Schüler/-innen im Unterricht erheben und verstehen : Dissertation zur Erlangung des Grades der Doktorin der Sozialwissenschaften (Dr. rer. soc.). Gießen, 2013. 311 р.
6. Schmidt C. Politische Bildung als Spiegel der politischen Kultur eines Landes? Ein deutschfranzösischer Vergleich : Dissertation zur Erlangung des akademischen Grades doctor philosophiae. Jena, 2010. 215 р.
7. Sivers Z. F. (ed.). Polityko-pravova svidomist molodi: psykholohichnyi analiz. Political and legal consciousness of youth: psychological analysis. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD, 2020. 222 p.