Views: 33

17 листопада 2022 р. Науково-методичною лабораторією духовно-інтелектуального виховання та навчання Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди (ХНПУ) з громадською організацією «Всесвітнє наукове ноосферно-онтологічне товариство» (ВННОО) у співпраці з кафедрою освітології та інноваційної педагогіки ХНПУ, Науково-методичною лабораторією освіти дорослих і педагогічного проєктування ХНПУ проведено ІІІ міжнародну науково-практичну конференцію «Духовно-інтелектуальне виховання і навчання в XXI столітті».

Цього року конференція присвячена 300-річчю з дня народження Г. С. Сковороди. Ректор ХНПУ доктор пед. наук, професор, член-кор. НАПН Юрій Бойчук у привітанні учасникам конференції зауважив, що питання духовності в сучасних умовах набуває все більшої значущості для кожної людини та людства в цілому. Сучасна освіта багато уваги приділяє розвитку інтелекту, він надає людині можливість втілити свої бажання та покращити життя, але без духовності все це обертається проти неї самої. Інтелект без духовності створює зброю, стирає індивідуальність глобалізацією, відкидає моральні цінності як нераціональні. Тільки розвиток духовності підростаючого покоління не дасть світовій цивілізації винищити саму себе. Юрій Дмитрович згадав про сковородинівську традицію виховання серцем, яка протистоїть девальвації духовних цінностей.

Цього року до конференції доєдналися Київський університет імені Бориса Грінченка, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський обласний комунальний Інститут післядипломної педагогічної освіти, Університет Кардіфф Метрополітан (Великобританія), Чанчунський архітектурний університет (КНР).

Приємно, що тема розвитку духовності й інтелекту молоді цікавить не тільки вітчизняних дослідників. Доктор філософії Кейт Етфилд (Великобританія) представила досвід освіти дітей у вальдорфській школі, головною ідеєю якої є гармонійний вплив на мислення, почуття та волю дитини з метою створення сприятливих умов для самореалізації. Доктор філософії Джоан Обрі (Великобританія) розповіла про дослідження, в якому розкриті проєктивні методи роботи з дітьми (малювання, фото, гра у ляльки, наліпки та стікери, емоційні картки, дослідження дитячих соціальних медіа).

Про свій досвід духовно-інтелектуального виховання та навчання також розповіли вітчизняні дослідники. Великої уваги під час його здійснення приділяється національно-патріотичному вихованню. Д-р пед. наук, проф., член-кор. НАПН Юрій Бойчук, д-р біол. наук, проф. Марія Гончаренко, д-р пед. наук, проф. Тамара Тюріна запропонували нову парадигму освіти з опорою на розвиток духовності особистості — педагогіку духовності. Д-р пед. наук, проф. Ірина Трубавіна, канд. екон. наук, доц. Олександр Чередниченко, канд. істор. наук, доц. Кирило Недря поділилися досвідом формування української ідентичності у національному вихованні з опорою на Хартію вільної людини, яка побудована на принципах свободи, незалежності, орієнтації на майбутнє.

Директор ХСШ № 87 здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Андрій Карась та заступник з виховної роботи школи Вікторія Кривша — про духовно-інтелектуальне виховання школярів у складних умовах війни, створення та підтримку патріотичних акцій та ініціатив різного рівня. Д-р пед. наук, проф. Людмила Рибалко та здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Дар’я Овсюк – про діяльність з комплексної психологічної підтримки школярів у дні війни та розповсюдження отриманого досвіду серед майбутніх психологів та викладачів закладів вищої освіти засобами навчального антикризового тренінгу.

Д-р пед. наук., проф., завідувачка кафедри теорії і методики викладання філологічних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті ХНПУ Лідія Ткаченко — про роль української мови у вихованні духовності молоді, закликала плекати та широко використовувати багатство та різнобарв’я української мови у спілкуванні.

Географія конференції була широкою, до неї долучилися учасники з Києва, Житомира, Хмельницького, Тернополя, Кривого Рогу, Ужгороду, Чеської Республіки, Польщі, КНР, Великобританії. Викликали інтерес наступні проблемні питання, як: поняття духовності в секулярному вимірі, наповнення навчальних програм змістом духовного виховання, організація взаємодії зі студентами в дистанційному навчанні, створювання простору практичного навчання, сприятливого освітнього середовища, використання зарубіжного досвіду освітньої проєктної діяльності учасників освітнього процесу, інше.

Із року в рік конференція розбудовує унікальну траєкторію поєднання духовної та інтелектуальної складових гармонійного розвитку особистості. Саме парадигма духовно-інтелектуальної освіти є найбільш перспективною для розвитку найкращих якостей молоді та формування морального та відповідального ставлення до сім’ї, соціального оточення та світу в цілому.

Алла Цапко, Олександр Хвостиченко.