Visits: 2

ПРОЄКТНЕ НАВЧАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Сьогодні випускник закладу вищої освіти мусить бути не тільки професіоналом своєї справи, а і мати здатність до проєктування. З цією метою у практиці викладання необхідно широко використовувати проєктне навчання. У статті визначені основні риси проєктної діяльності студентів. Окреслені сфери застосування проєктної діяльності. Сформульовані уміння, необхідні для здійснення проєктної діяльності.
Ключові слова: проєктне навчання, професійне виховання, заклад вищої освіти, соціально-культурна діяльність, цінності.

Бабко Н. М.
кандидат економічних наук, доцент,
Державний біотехнологічний університет, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.42

Актуальність дослідження проблеми проєктного навчання студентів у закладах вищої освіти (ЗВО) обумовлена докорінними змінами, які відбуваються в сучасному українському соціумі. Сьогодні принципового значення набуває здатність особистості до свідомої побудови своєї життєвої стратегії, творчої діяльності з перетворення себе та навколишнього світу. Постійне вдосконалення таких здібностей характеризує людину як таку, що готова приймати рішення та нести за них відповідальність.

Перед системою вищої професійної освіти стоять не тільки цілі професійної підготовки спеціаліста, але й створення умов становлення особистості як суб’єкта соціальних відносин загалом. Випускник ЗВО має не тільки оволодіти професійною діяльністю, але і бути здатним до її проєктування, змін та розвитку в залежності від конкретної ситуації через здійснення рефлексії власного досвіду.

Перетворювальна активність людини спрямована на світ або на самого себе, є усвідомленою та цілеорієнтованою, а отже потребує випереджального відображення (проєктування). При цьому чим усвідомленішою є така активність, чим більше вона відображає особистість, тим більшою мірою її можна проєктувати.

У зарубіжних та вітчизняних наукових працях у галузі гуманітарних наук проєктування частіше всього розглядається або як елемент технологічного циклу перетворювальної діяльності у низці інших її елементів, або в якості її функції. Часто проєктування розглядають як творчу діяльність, засновану на розв’язанні проблем переходу від менш прийнятних ситуацій до найбільш прийнятних. Інтегруючи різні підходи до визначення проєктної діяльності та надаючи вкаханому феномену широкого значення, ми розуміємо його як конструктивну, творчу діяльність, суть якої полягає у випереджальному відображенні дійсності з метою перетворення особистістю самої себе, власної життєвої ситуації та навколишнього світу [1–5].

Проєктне навчання як складова професійного виховання у ЗВО є педагогічно організованим циклічним процесом збагачення індивідуалізованого соціального досвіду проєктної діяльності за рахунок інтеграції у його зміст об’єктивного соціального досвіду.

На підставі отриманих у процесі дослідження означеного процесу даних, можна дійти висновку, що умовами ефективності проєктного навчання у ЗВО є [3–5]:
‒‒ стимулювання у студентів смислоутворення по відношенню до їхньої проєктної діяльності;
‒‒ варіативність сфер застосування проєктної діяльності студента;
‒‒ інформаційно-методична підтримка проєктної діяльності студента.

На нашу думку, є необхідним, щоб проєктна діяльність студентів стала привабливою для них у своєму процесуальному (як очікування позитивних переживань у процесі її реалізації), цільовому (мета діяльності має бути усвідомленою як особистісно значуща цінність), результативному (набута в результаті проєктної діяльності цінність або група цінностей має бути більш значущою, ніж сукупність витрат і цінностей, що втрачаються) компонентів.

Смислова оптимізація процесуального компонента проєктної діяльності можлива під час формування обґрунтованих очікувань переживання позитивних емоцій у процесі її реалізації. Позитивні емоції можуть бути пов’язані з привабливим для особистості спілкуванням з іншими людьми, визнанням значимості людини та прийняттям її групою, почуттям безпеки та емоційного комфорту, своєю успішністю тощо. Проєктна діяльність стає носієм сенсу для кожного окремого студента лише тоді, коли її мета стає для нього особистою цінністю, тому необхідно забезпечити можливості для організації різнопланової за змістом та спрямованістю проєктної діяльності.

Стимулювання смислоутворення у студентів стосовно проєктної діяльності у виховному середовищі реалізується через [4; 5]:
‒‒ актуалізацію цінностей, які є цілями проєктної діяльності у виховному середовищі ЗВО за допомогою презентації означених цінностей спільнотою;
‒‒ об’єктивізацію цінностей у предметно-просторовому оточенні особистості;
‒‒ виявлення ціннісного контексту в подієвому та повсякденному просторі життєдіяльності студента;
‒‒ створення можливостей для переживання позитивних емоцій студентом у процесі проєктної діяльності за допомогою спеціального підбору груп студентів, що беруть участь у розробці та реалізації проєкту, забезпечення позитивної емоційної атмосфери в групах, створення ситуацій успіху тощо.

Під варіативністю сфер застосування проєктної діяльності ми розуміємо наявність вибору характеру, спрямованості та змісту розробленого та реалізованого студентом проєкту. Основними сферами застосування проєктної діяльності у ЗВО є науково-дослідна діяльність, соціально-культурна діяльність, художня творчість та ін. Усвідомлений вибір сфери стає сприятливим фоном для формування досвіду проєктної діяльності в тій сфері, яка органічна потребам особистості.

Низький результат проєктної діяльності здатний дискредитувати зміст усієї діяльності в цілому. Отже, у процесі набуття досвіду необхідно забезпечити інформаційно-методичну підтримку проєктного процесу з метою збільшення імовірності позитивного результату. Інформаційно-методична підтримка як система педагогічних дій пов’язана з нейтралізацією прогнозованих труднощів на етапі розробки проєктного завдання, надання оперативної допомоги під час виконання проєкту та на наступних етапах проєктної діяльності студентів. Інформаційно-методична підтримка забезпечує створення умов для самостійного виходу із проблемної ситуації.

Найбільш важливою перешкодою, яку педагог і студент спільно долають, є дефіцит деяких умінь, необхідних для проєктної діяльності. До них належать такі вміння [3-5]:
‒‒ прогнозувати майбутній стан на підставі поточних даних;
‒‒ простежувати події у зворотному порядку — від очікуваного результату до початку задуму проєкту;
‒‒ вибтрати перспективні шляхи розв’язання проблеми;
‒‒ планувати колективні дії;
‒‒ цілісне уявляти об’єкт проєкту;
‒‒ уникати конфлікту між організованим та спонтанним мисленням.

Для подолання студентами труднощів, що перешкоджають успішності проєктної діяльності, необхідна інформаційно-методична підтримка процесу її реалізації, яку умовно можна розділити на три етапи: підготовчий, спільних дій та рефлексивний.

Список використаних джерел

1. Бабко Н. М., Квятко Т. М. Інформальна освіта викладачів закладів вищої освіти як складова концепції «Навчання протягом життя». Educational Processes Management: Development in Reform Context : monograph / editors Olena Tryfonova & Sławomir Śliwa. Opole : The Academy of Management and Administration in Opole, 2021. P. 241–249.
2. Бабко Н. М., Мандич О. В. Зміни у системі вищої освіти в умовах пандемії коронавірусу. The role of technology in the socio-economic development of the postquarantine world : monograph 42 / ed. by Magdalena Gawron-Łapuszek, Andrii Karpenko. Katowice : Publishing House of Katowice School of Technology, 2020. P. 241–247.
3. Греба І. З., Вайнтраух Е. Й. Організація проєктного навчання учнів в інклюзивному освітньому середовищі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. Вип. 200. С. 192–196.
4. Колеснікова М. Проєктне навчання історії у старшій школі як новація в освітньому процесі. Зб. мат. XХV наук. конф. здобувачів вищої освіти фак-ту історії та географії.  Полтава : ІВЦ ПНПУ, 2022. Вип. 4. С. 48.
5. Кравчук Л. В. Проєктне навчання як інструмент педагогіки партнерства в НУШ. Педагогіка партнерства: реалії та перспективи : Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 104-й річн. від дня народж. Василя Сухомлинського 11-12 жовтня 2022 р. Кропивницький, 2022. 374 с. С. 159–164.