Visits: 7

ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ СЕРЕД ШКОЛЯРІВ

У суспільстві широко визнаною проблемою є булінг у різних його проявах. Особливо помітна ця проблема у шкільному середовищі. Освітня організація має особливий статус для вирішення проблеми булінгу у шкільному середовищі. Важливо, що ця робота має містити систему заходів щодо профілактики цього явища.
Ключові слова: булінг, шкільне середовище, цькування, шкільне насильство, агресивна поведінка, профілактика.

Ялліна В. Л.
кандидат педагогічних наук, доцент,
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.186

Актуальне завдання сучасної школи полягає у створенні та підтримці безпечного освітнього середовища. Саме забезпечення комфортної психологічної атмосфери в шкільному колективі сприяє успішному розвитку особистості. Взаємовідносини між учасниками освітнього процесу можуть бути як джерелом підтримки, так і нести негативні наслідки для психологічного та фізичного здоров’я у випадках погроз, тортур, словесних знущань, образ, фізичних нападів. У зв’язку із цим усе більше уваги приділяється проблемі виникнення ситуацій, коли є стійкий розподіл ролей на того, хто переслідує та жертву. Особливе значення мають ситуації, що регулярно повторюються з одними і тими ж самими учасниками.

Мета статті — проаналізувати систему заходів освітньої організації щодо профілактики булінгу у шкільному середовищі.

Безпечна і дружня до дитини школа передбачає врахування інтересів учнів, оберігання їх від ризикованої поведінки, набуття дітьми досвіду мирного розв’язання конфліктів і пошуку компромісів, розвиток співчуття [1].

Булінг (від англ. bully — хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) — тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або створити негативне середовище для людини. Особливою ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням [2; 4].

Найбільш розповсюдженими формами булінгу є: фізичний (штовхання, удари), вербальний (погрози, образи, приниження, саркастичні зауваження, приниження), психологічний (психологічний тиск, ігнорування, ізоляція), економічний (порча майна, відбирання грошей), кібербулінг (розсилання повідомлень, зображень агресивного та образливого характеру, агресивна поведінка у чатах, соціальних мережах).

Зарубіжні дослідники акцентують увагу на тому, що булінг є деструктивною взаємодією (R. J. Hazler), носить тривалий характер, порушує фізичне та психічне здоров’є школярів, підвищує ризики тривожно-депресивних розладів, суїцидальної поведінки (Holt et al., 2015), проявляється у психологічних і інтелектуальних аспектах (Д. Ольвеус, Gini & Pozzoli, 2009 and Volk et al., 2012), Reijntjes et al. (2013), пов’язаний з досягненням соціального домінування (QMI Agency, 2013, Вінспер та ін. 2012), стилем виховання у родині, батьківською поведінкою (Anthony A. Volk, Ann H. Farrell, Prarthana Franklin, Kimberly P. Mularczyk, and Daniel A. Provenzano), соціальною та емоційною атмосферою у школі (Kasen et al., 2004; Loukas & Robinson, 2004).

У структурі булінгу виділяють переслідувачів, помічників, тих, хто підкріплює, жертв, спостерігачів. Ініціюється булінг учнями, що можуть постійно порушувати правила, використовувати насильство для затвердження свого авторитету, отримання вигоди, розважитися. Вчинки булерів негативно впливають не тільки на жертву, але й на спостерігачів і на атмосферу в школі у цілому [6].

Нормативне забезпечення протидії булінгу (цькуванню) спирається на Конвенцію про права дитини, Конституцію України, закони України «Про освіту», «Про охорону дитинства», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листи Міністерство науки і освіти України та ін. У своїх листах МОН від 29.01.2019 №1/11-881 та від 14.08.2020 № 1/9-436 [5; 6] надає порядок дій педагогічних працівників у випадках булінгу та запровадило здійснення моніторингу актуального стану освітнього середовища з метою отримання інформації про рівень безпеки, комфорту і привабливості закладу освіти з точки зору учасників освітнього процесу.

Важливо, щоб педагоги і батьки перебували у партнерстві, робота проводилася постійно протягом усього освітнього процесу, була спрямована на налагодження стосунків між педагогами і дітьми та між дітьми, забезпечувався комплексний підхід.

Слід зазначити, що заклади освіти з метою посилення профілактичної роботи проводять заходи щодо попередження проявів булінгу в учнівському середовищі. Діагностичний блок включає в себе спостереження, анкетування, опитування, соціометричні дослідження, збір інформації щодо ситуації насильства в освітньому закладі, емоційного фону, а також здійснення психолого-педагогічної діагностики факторів ризиків учнів.

Разом з дітьми встановлюються чіткі, конкретно сформульовані, єдині для всіх правила антибулінгової безпеки, розробляється етичний кодекс дитячого колективу. Головним є створення атмосфери нетерпимості до будь-якого прояву насильства в школі. Організовуються відповідні куточки для дітей, що містять інформацію про служби довіри, центри безоплатної первинної допомоги, телефони ліній довіри для дітей, служб психологічної допомоги, платформ психологічної підтримки, інструкції, брошури, буклети скриньки довіри, інформація про анонімний онлайн-щоденник «Тільки не кому не кажи» та ін.

З дітьми відповідно до віку проводяться бесіди, аналіз виховних ситуацій, організація дискусій, обговорення проблематики насильства, тренінги, ігри, перегляд соціальних роликів, анімаційних фільмів, що спрямовані на формування моральних цінностей дітей, толерантності, розвиток емпатії, емоційного інтелекту, зниження відчуття стресу. Важливим є обговорення на класних годинах проблем, що хвилюють дітей, формування правової грамотності. Для цього цікавим може бути формат кіноклубу, що створює безпечне середовище для дітей. Актуальним є залучення дітей до участі у проведенні різних акцій проти булінгу, челенджів, волонтерських проектів.

Психокорекційна робота включає ігри та вправи на створення сприятливої психологічної атмосфери, навчання психотехнікам, згуртування колективу, розвиток комунікативних навичок, навичок розв’язання конфліктів, зниження стресу. Програми занять для дітей з урахуванням пандемії COVID-19 та воєнного стану адаптуються до використання у дистанційному форматі та спрямовані на попередження відхилень у поведінці, формування моральної поведінки та моральних якостей особистості.

Слід зазначити, що комплексна профілактика та підбір корекційних занять, консультації ведуться як з усім класом, так і індивідуально з кожною дитиною. Окрема увага приділяється роботі з дітьми «групи ризику» з булінгу. Важливим є створення та забезпечення умов нормативного розвитку дітей, їхньої успішної соціалізації. З дітьми, що схильні до ризику цькування, передбачається проведення роботи з формування реалістичної самооцінки, оптимізму, впевненості в підтримці дорослих і розумінні, вміння критично ставитися до неадекватних випадів однолітків, насмішок, навчати діям в критичній ситуації, розвивати емоційну стійкість, знижувати тривожність.

Велика увага приділяється просвітницькій роботі серед батьків і педагогів, проведенню бесід, тренінгів, виступів на батьківських зборах, організація акцій, факультативів з психології, круглих столів. Важливим стає постійне інформування батьків про можливості отримання психологічної допомоги у спеціалістів психологічних центрів, а також запрошення спеціалістів (співробітників правоохоронних органів, міських психоневрологічних диспансерів, лікарів жіночої консультації та ін.) на зустрічі з батьками, педагогами. Масові просвітницькі акції мають бути спрямовані на активне обговорення цієї проблеми громадськістю, не допускаючи при цьому замовчування випадків цькування, виховання нетерпимості до проявів булінгу. У зв’язку з поширенням в умовах дистанційного навчання проблеми кібербулінгу важливе значення набуває просвітницькі заходи з інформаційної безпеки дітей. Психологічна профілактика булінгу включає в себе також і проведення індивідуальних, сімейних та групових консультацій, онлайн тренінгів для навчання стратегії роботи у випадках цькування.

В освітній процес упроваджується шкільна служба медіації, що спрямована на отримання навичок мирного врегулювання різноманітних конфліктів, створення культури відносин у класі.

Методичне забезпечення профілактики булінгу (цькуванню) представлено на сайті МОНУ [3]. Тут зібрано методичні посібники, в яких містяться матеріали з протидії булінгу в закладах освіти, створення системи служб порозуміння для впровадження медіації, із формування атмосфери уваги, співчуття і співпраці у класі тощо; комплекс освітніх програм з вирішення конфліктів мирним шляхом; корекційно-розвиткові програми формування стійкості до стресу; програми тренінгових занять щодо розв’язання проблем насильства в школі; посилання на сайти організацій, що займаються профілактикою булінгу (ЮНІСЕФ, Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд «Благополуччя дітей»; методичні рекомендації, практичні для педагогів, батьків, психологів із профілактики та вирішення конфліктів мирним шляхом, роботи з підлітками групи ризику, в яких спостерігається схильність до розвитку проблемної поведінки; статті про булінг у школі; відеоматеріали від ЮНІСЕФ, проекту «Стоп шкільний терор» («Безпечна школа»).

Таким чином, проведений аналіз свідчить про те, що булінг є складним багатофакторним явищем, що має соматичні, психологічні, соціальні наслідки. Для профілактики цього явища необхідно використовувати комплексний підхід, залучати до систематичної роботи всіх учасників освітнього процесу. Основні заходи мають орієнтуватися на організацію безпечного освітнього середовища, формування ставлення школярів до будь-яких проявів насилля як негативного явища, розвивати установки толерантності, емпатії, навичок співробітництва, культуру подолання конфліктних ситуацій.

Список використаних джерел

1. Безпечна і дружня до дитини школа в контексті реформи «НУШ» / В. Пономаренко та ін. Київ : Алатон, 2020. 64 с.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) : Закон України від 18.12.2018 № 2657-VIII. Відомості Верховної Ради. 2019. № 5. Ст. 33.
3. Корисні посилання щодо теми антибулінгу. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu (дата звернення: 10.11.2022).
4. Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству : лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018. № 1/11-5480. URL: https://drive.google.com/file/ d/1GU-yUiXyeQr3z6X0MWd7mf2AFVaeGFF5/view (дата звернення: 10.11.2022).
5. Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) : лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436. URL: https://imzo.gov.ua/2020/08/17/lyst-mon-vid-14-08-2020-1-9-436-pro-stvorennia-bezpechnoho-osvitn-oho-seredovyshcha-v-zakladi-osvity-tapoperedzhennia-i-protydii-bulinhu-ts-kuvanniu/ (дата звернення: 10.11.2022).
6. Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII : лист Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-881. URL: https://don.kyivcity.gov.ua/files/2019/2/14/buling.pdf (дата звернення: 10.11.2022).
7. Moffitt, T. E. Adolescence-limited and life-course-persistent antisocial behavior: A developmental taxonomy. Psychological Review. 1993. 100. P 674–710.