Visits: 15

РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

У статті проаналізовано особливості розвитку дошкільної освіти України в кінці ХІХ — на початку ХХ століття. Установлено, що інтенсивному розвитку зазначених питань у період, який вивчається, сприяли такі чинники, як: соціально-політичні, суспільно-економічні та організаційно-педагогічні.
Ключові слова: дошкільна освіта, розвиток, чинники, Україна.

Танько Т. П.
доктор педагогічних наук, професор,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

Тарарак Н. Г.
доктор педагогічних наук, професор,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.210

Як свідчать наукові джерела, становлення та подальший розвиток дошкільної освіти в Україні активно відбувалося наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ століття і було тісно пов’язане з соціально-економічними та культурно-історичними процесами, котрі відбувалися в той час у країні. Це: стрімкий розвиток різних галузей суспільства; об’єднання зусиль державних і громадських установ та організацій з метою забезпечення висококваліфікованими кадрами промисловості, сільського господарства й освітньої галузі; зміна думка про роль жінки в суспільстві, посилення громадської активності щодо відкриття закладів жіночої освіти та мотивації жінок до здобуття освіти та здійснення подальшої педагогічної діяльності; проведення перших державних реформ у галузі жіночої освіти.

«Попередні правила народної освіти», котрі існували на той час і передбачали розподіл території України на навчальні округи, сприяли інтенсивному розвитку освіти в різних регіонах Української держави.

Саме в цей період розвиток дошкільної освіти України був пов’язаний з відкриттям перших жіночих шкіл в губерніях. Так, в другій половині ХІХ століття набули розповсюдження жіночі недільні школи, котрі були призначені для жінок різного віку й соціального стану. Як відомо, саме в Харківському регіоні працювала приватна недільна школа для жінок, яку очолювала X. Д. Алчевська [1]. Також у цей період існували середні школи для жінок. Саме в другій половині ХІХ століття було відкрито першу на території Харківської губернії Маріїнську гімназію (1860 р.) та жіноче єпархіальне училище (1854 р.).

Слід також наголосити на тому, що в 70-ті рр. ХІХ століття розвитку дошкільної освіти на території України сприяли як земства, так і приватні особи та товариства.

Земства здійснювали різнопланову діяльність, а саме: виділяли кошти на утримання закладів освіти, надавали допомогу благодійним товариствам, дбали про матеріально-фінансове забезпечення освітніх закладів, підвищення кваліфікації дошкільних працівників, організовували дошкільне і позашкільне виховання, облаштовували бібліотеки, проводили народні читання тощо.

У кінці ХІХ століття активному розвитку дошкільної освіти сприяло формування системи державного соціального піклування про дошкільнят, створення і підтримка дитячих садків при заводах та фабриках, видання спеціальних педагогічних збірників для вихователів і вчителів, розробка предметних бесід для дітей дошкільного віку про город, сад, поле, річку, відкриття бібліотек при виховних будинках, відкриття благодійними товариствами та відомствами при дитячих притулках спеціальних навчальних закладів та педагогічних курсів із підготовки вчителів-вихователів та спеціальних підготовчих класів тощо [2].

Доцільно також наголосити на тому, що розвиток дошкільної освіти в означений період був пов’язаний і з відкриттям педагогічних курсів для дошкільних працівників та закладів дошкільної освіти, приміщення котрих відповідали гігієнічним нормам тощо.

Вивчення та узагальнення науково-педагогічних джерел дозволяє констатувати, що розвитку питань теорії та практики дошкільної освіти сприяли різноманітні педагогічні товариства, котрі були створені в кінці ХІХ — на початку ХХ століття в Киві. До зазначених товариств належало Київське товариство народних дитячих садків і Фребелівське педагогічне товариство. Зокрема, Фребелівське товариство у 1890 році брало активну участь в діяльності першої Всеросійської виставки іграшок. На цій виставці були широко представлені ігри, конспекти занять та дитячі роботи (брали участь 7 українських дитячих садків).

У 1896 році Фребелівське товариство представило дитячі ручні праці, зразки робіт вихованців школи нянь, свої друковані видання, пояснювальні записки щодо діяльності курсів та дитячого садка, який було створено при товаристві.

Товариство також брало активну участь у Всесвітній педагогічній виставці, яка проходила в 1900 році в Парижі. На цій виставці були представлені ручні праці дитячих садків, якими опікувалося товариство, слухачок курсів, а також фотоальбоми, котрі демонстрували зміст роботи як педагогічних курсів, так і школи нянь та літніх колоній, представлені звіти товариств, що були премійовані.

Для періоду, який вивчається, притаманний широкий розвиток дошкільних установ, що пов’язано з масовим залученням жінок до промислової сфери, активізація діяльності різноманітних організацій щодо піклування про дітей, відкриття безкоштовних народних дитячих садків.

Питання організації дошкільної освіти в кінці XIX – на початку XX століття порушувалися на різноманітних з’їздах із питань народної освіти. Так, на першому та другому з’їздах діячів технічної освіти цим питанням були присвячені доповіді К. Цируля та А. Катаєва. У 1904 році на третьому з’їзді з народної освіти О. Клокова — Голова Петербурзького Фребелівського товариства — виступила з доповіддю, яка спеціально була присвячена питанням відкриття та діяльності дитячих садків. Доповідач звернула увагу на такі важливі для того періоду питання, як-от: розповсюдження інформації щодо діяльності дитячих садків та місця їх знаходження; необхідність встановлення тісного взаємозв’язку між дитячим садком та родиною; розвиток безкоштовних народних дитячих садків, які спеціально відкривалися для дітей бідноти та робітників.

Суттєвий внесок у розвиток дошкільної освіти було зроблено і Фребелівським педагогічним інститутом, котрий почав своє функціонування в Киві з 1907 року. Це був заклад вищої освіти, який займався спеціальною підготовкою керівниць для дитячих садків і при ньому постійно працювали педагогічні курси.

Варто звернути увагу на те, що Товариством народних дитячих садків було організовано спеціальні курси із дошкільного виховання та проведено у 1908–1910 роках виставки «Дошкільне виховання» та «Дитяча праця», на котрих демонструвалися роботи дітей, які перебували в дитячих садках, дитячі книжки, ігри та іграшки, посібники й обладнання для дитячого садка тощо, проводились ігри і читання для дітей, педагогами-організаторами були прочитані лекції і доповіді, які присвячені питанням теорії і досвіду виховання маленьких дітей. В Українській державі це були перші заходи такого типу [3].

Поширенню та подальшому розвитку питань дошкільної освіти в Україні сприяло і видання журналу «Дошкільне виховання» (1911 р.), що розповсюджував дані щодо потреб народних дитячих садків і заохочував до співробітництва з ними і став користуватися попитом як серед фахівців дошкільної освіти, так і був цікавий для всіх верств населення [3].

Вивчення та узагальнення науково-педагогічних джерел свідчить про те, що в 20–30-ті рр. ХХ століття уряд Української республіки почав створювати широку систему закладів освіти.

Саме в цей період перед народною освітою було порушено питання щодо необхідності будівництва нових установ для дітей. Завдячуючи активній підтримці держави, в 1921 році провідним типом закладів дошкільної освіти став дитячий садок. Дошкільна освіта 20-х рр. ХХ століття крім дитячих садків також включала: дитячі літні й зимові майданчики, організацію дошкільних груп, наявність вечірніх дитячих кімнат при клубах, дитячі садки та сезонні майданчики в селах.

Важливе значення для подальшого розвитку питань дошкільної освіти в Україні мала розробка першого проєкту програми дитячого садка, котрий побачив світ у 1932 році, та прийняття урядової постанови «Про заходи щодо упорядкування роботи дитячих садів», котра встановлювала 9-годинну тривалість робочого дня дитячого садка.

Отже, розвиток дошкільної освіти в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ століття був пов’язаний з: певними соціально-політичними і соціально-економічними чинниками, проведенням з’їздів із питань народної освіти, розширенням мережі закладів дошкільної освіти, заснуванням педагогічних курсів та Фребелівського педагогічного інституту, формуванням державної системи щодо соціального піклування про дошкільнят, виданням спеціальних педагогічних збірок та журналу з дошкільного виховання та інших.

Список використаних джерел

1. Радість педагога-творця. Дошкільне виховання. 1966. № 11. С. 21–22.
2. Розвиток дошкільного виховання на Харківщині. Дошкільне виховання. 1955. № 11. С. 20.
3. Ступак Ф. Я. Діяльність благодійних товариств Києва другої половини ХІХ — початку ХХ століття : автореф. дис… канд. іст. наук. Київ, 1997. 23 с.