Visits: 8

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У представленій публікації розкрито суть духовних цінностей, наведено різні їх класифікації, визначено авторську точку зору з цього питання, проаналізовано можливості використання цифрових технологій для формування духовних цінностей студентської молоді, наведено приклади виховних заходів.
Ключові слова: духовні цінності, студентська молодь, виховання, засіб, цифрові технології.

Ткачов С. І.
доктор педагогічних наук, професор,
Харківська державна академія фізичної культури, м. Харків, Україна
Ткачова Н. О.
доктор педагогічних наук, професор,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.141

В умовах складних викликів, що постають сьогодні перед українським народом, значно зростає роль духовних цінностей, які уособлюють вищі духовні прагнення, провідні цілі й ідеали людства. Ці цінності знаходять своє вираження у формі нормативних уявлень про призначення людини, про добро і зло, справедливе і несправедливе, прекрасне і потворне, правомірне і протиправне.

Результатом інтеріоризації зазначених цінностей окремою людиною є система її персональних духовних цінностей, що являють собою індивідуальні ціннісні пріоритети, ідеали й переконання, які спрямовують діяльність і поведінку особистості та виступають світоглядним орієнтиром під час прийняття нею рішень у складних і суперечливих ситуаціях та взагалі надають сенсу її життєдіяльності в суспільстві як соціальної істоти.

Мета статті — на основі аналізу наукових досліджень розкрити суть духовних цінностей, надати авторський підхід щодо їх класифікації та проаналізувати можливості використання цифрових технологій для формування духовних цінностей студентської молоді.

На основі аналізу наукової літератури встановлено, що вчені пропонують різні класифікації духовних цінностей. Так, М. Боришевський в їх структурі виокремлює такі цінності: світоглядні, інтелектуальні, моральні, громадянські, естетичні, екологічні й валеологічні [2, с. 23–25]. Певною мірою поділяючи точку зору вказаного автора, Е. Помиткін класифікує духовні цінності на: громадянські (гуманістичні), естетичні, екологічні, цінності самопізнання, самовдосконалення й самореалізації людини [6, с. 142].

М. Бліхар виділяє такі групи цінностей: особистісні духовні цінності (чесність, милосердя, доброта, моральність тощо); групові духовні цінності (солідарність, співпраця, взаємоповага, взаємопідтримка тощо); суспільно значущі духовні цінності (мир, толерантність, повага до традицій, національна позиція тощо); загальнолюдські (універсальні) духовні цінності (справедливість, людяність, гуманізм, свобода тощо) [1, с. 99–100].

На думку О. Вишневського, існує п’ять груп духовних цінностей: абсолютні, громадянські, національні, сімейні й цінності особистого життя [3, с. 209–211]. Значний інтерес викликає також точка зору А. Ґжеґорчика, який об’єднує зазначені цінності в такі групи: цінності власної структури (пізнання, розуміння, внутрішня гармонія тощо); цінності зв’язку з іншими людьми (взаємоповага, справедливість, доброзичливість тощо); цінності зв’язку з цілокупністю буття (нумінічні — прийняття долі, віра у сенс світу, покора, надія) [4, с. 265].

За висновками О. Кузнецова, духовні цінності поділяються на такі дві групи: термінальні цінності (доброта, краса, гуманізм, совість тощо) та інструментальні цінності (ввічливість, чесність, порядність, совісність тощо) [5, с. 97].

З урахуванням точок зору різних науковців було зроблено висновок про те, що класифікація духовних цінностей включає такі: фундаментальні, базові, загальнолюдські цінності (життя, добро, щастя тощо); національні цінності (національна ідея, рідна мова, національні символи тощо); громадянські цінності (демократичні права й обов’язки, толерантність до інакомислячих, релігійна терпимість тощо); сімейні цінності (любов, повага, вірність тощо); особисті цінності (творча активність, життєвий оптимізм, усебічна досконалість, освіченість тощо). Зауважимо, що більш докладно кожну з цих груп цінностей проаналізовано в авторській праці [7].

Для успішного функціонування й подальшого розвитку українського суспільства важливо забезпечити формування духовних цінностей у кожного його члена. Проте особливо важливим є завдання формування цих цінностей у випускників вищої школи як майбутніх представників інтелектуальної, політичної та творчої еліти нашої країни, адже саме духовні цінності визначають загальну спрямованість активності людини як фахівця й унікальної особистості.

Як відомо, неможливо ззовні «закласти» у свідомість молодих людей ті чи інші духовні цінності, вони є результатом активної внутрішньої діяльності людини. Проте викладач може забезпечити дієвий супровід здобувачів освіти під час опанування ними загальносуспільних духовних цінностей. Для цього необхідно шукати й реалізовувати на практиці інноваційні технології, методи й форми роботи з майбутніми фахівцями.

Відзначимо, що одним із мегатрендів розвитку вищої освіти сьогодні є цифровізація. Причому вчені наголошують на наявності значного педагогічного потенціалу у цифрових технологій, що зумовлює доцільність їх активного використання в процесі здійснення не тільки навчання, але й виховання студентської молоді.

За висновками фундаторів так званої «теорії покоління» У. Штрауса й Н. Хау, люди, народжені у 2003–2023 рр. — це цифрове покоління (XZ), представники якого добре володіють сучасними цифровими технологіями, цінують незалежність, чесність, відкритість, проте мають кліпове мислення, сформоване на основі опрацювання несистематизованої інформації з різних електронних джерел. Очевидно, що ця теорія викликає багато критичних зауважень з боку науковців, проте водночас вона має певні раціональні зерна, які підштовхують читачів до активних самостійних міркувань.

Слід зазначити, що пандемія Сovid-19, що розпочалася в 2019 р., і найжахливіша подія — початок війни 24 лютого 2022 р., яка змінила життя кожного українця та принесла багато горя в кожну родину, перетворили цифрові технології в основний засіб формування духовних цінностей студентської молоді.

Презентуємо деякі ефективні методи та форми виховання у вищій школі на основі використання різних цифрових технологій. Так, у цьому плані значні потенційні можливості має використання соціальних мереж.

Зокрема, за результатами проведеного в Україні соціологічного опитування, найпопулярнішими соцмережами серед молоді під час війни стали такі: Telegram, YouTube, Viber, Facebook, Istagram, WhatsApp.

Зазначимо, що вказані мережі зручно використовувати для передачі потрібної інформації членам створених на їх базі груп, організації людей до здійснення певних дій (наприклад, проведення патріотичних флешмобів і благодійних аукціонів для збирання грошей на потреби ВСУ, створення волонтерських груп для надання допомоги пораненим бійцям у шпиталях, розфасовки й роздачі гуманітарної допомоги нужденним, організації в режимі онлайн дозвілля дітей, які проживають на звільнених територіях).

У процесі організації виховної роботи зі здобувачами освіти в пригоді стають також програми, що надають сервіси відеотелефонії для проведення конференцій, зокрема Zoom, Google Meet, Skype, Proficonf тощо. Як свідчить аналіз досвіду проведення виховної роботи, ці сервіси дозволяють організовувати різні виховні заходи з метою формування духовних цінностей майбутніх фахівців, наприклад такі: кураторські години («Вишиванка — генетичний код нації», «Я українець, цим я і пишаюсь»), онлайн свята (з нагоди Дня незалежності України та Дня Прапора, Дня Українського козацтва та Дня захисників України), онлайн лекторії («Героїчне минуле українського народу в творах Тараса Шевченка»), вебінари («День української писемності та мови»), вебквести («Що я знаю про духовні цінності»), конкурси («Лист захиснику Батьківщини», на краще есе «Духовність у моєму житті»), студентські науково-практичні онлайн конференції («Збереження здоров’я молоді — збереження нації»), розробка телекомунікаційних проєктів на відповідну тематику («Вам — наша пам’ять!»), колективне виконання у форматі онлайн духовного гімну «Молитва за Україну», відвідування віртуальних музеїв і виставок, проведення онлайн-екскурсій і віртуальних подорожей Україною тощо.

Отже, використання цифрових технологій дозволяє значно розширити діапазон методів і форм виховної діяльності у вищій школі, суттєво підвищити її ефективність. Тому нагальною потребою сьогодення є активне впровадження цих технологій у процес формування духовних цінностей студентської молоді.

Список використаних джерел

1. Бліхар М. П. Духовні цінності студентської молоді в сучасному українському суспільстві : дис. … канд. соц. наук : 22.00.04. Львів, 2018. 271 с.
2. Боришевський М. Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості. Цінності освіти і виховання : наук.-метод. зб. / за заг. ред. О. В. Сухомлинської. Київ : АПН України, 1997. С. 21–25.
3. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : посіб. Дрогобич : Коло, 2003. 528 с.
4. Ґжеґорчик А. Вступ до раціоналістичної філософії / пер. з польськ. О. Гірний, Б. Домбровський. Варшава; Львів : Scholar; Wydawnictwo naukowe, 1997. 263 с.
5. Кузнецов О. І. Психодіагностика термінальних та інструментальних духовних цінностей особистості. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2018. Вип. 58. С. 92–104.
6. Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості : моногр. Київ : Наш час, 2007. 280 с.
7. Ткачова Н. Аксіологічний підхід до організації педагогічного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі : моногр. Харків : Каравела, 2006. 300 с.