Views: 14

ФОРМУВАННЯ ЕТИКО-ПАРТИСИПАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

У статті визначено основні чинники феномену формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя як педагогічної проблеми. Висвітлено соціальний контекст етико-партисипативної культури. Представлено трактування значення формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя та надано змістове наповнення її методологічного, теоретичного та практичного компонентів.
Ключові слова: майбутній вчитель, етика, партисипативність, культура, змістове наповнення.

Жуков В. П.
доктор філософії, доцент,
Харківський національний педагогічний універсиет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.79

У сучасний період розвитку освіти відбуваються зміни у вимогах до педагогічних кадрів, орієнтації на соціальну та виховну діяльність через необхідність формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя, який усвідомлює рівноправність, повагу та цінність суб’єктів освіти.

Етико-партисипативна культура педагога є найголовнішою передумовою не лише оволодіння педагогічною майстерністю, але й загального професійного самовдосконалення. Така закономірність зумовлена декількома обставинами. По-перше, етико-партисипативна культура майбутнього вчителя є невід’ємною частиною духовної культури суспільства, студентська молодь покликана розширювати та примножувати її соціально-культурний зміст. По-друге, зростання етико-партисипативної культури вчителя сприяє його чинному ставленню не лише до об’єктів, що мають соціально-культурний зміст, але й до наукових знань, що містять в собі безцінні надбання соціокультурного досвіду людства [1].

Між тим доводиться констатувати, що проблема формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя з позиції педагогічної науки досліджена недостатньо. Зокрема, недостатньо розкрита роль і значення вказаного феномену для оптимізації діяльності вчителя, потребує подальшої розробки науково-методичне забезпечення формування етико-партисипативної культури майбутнього педагога (концептуальні підходи, технологію, педагогічні умови, навчально-методичний інструментарій).

Аналіз наукової літератури та вивчення практичного стану досліджуваної проблеми дає підстави констатувати, що формування етико-партисипативної культури розглядається з опорою на трактування ключових дефініцій — етики та партисипації, які, у свою чергу, є предметом вивчення багатьох наукових дисциплін.

Під формуванням етико-партисипативної культури майбутнього вчителя усвідомлюємо інтегративну систему формування особистості, що грунтується на сукупності загальнолюдських морально-етичних цінностей і суджень, оцінок і самооцінок, моральних почуттів, професійно-етичних знань, умінь і навичок та на найважливішій характеристиці — педагогічного спілкування і комунікації, що визначається суб’єкт-суб’єктними відносинами, співпрацею, співтворчістю, діалогом вчителя та учнів.

На основі вивчення наукової літератури визначено та уточнено компоненти формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя [2; 3]:
Методологічний компонент формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя передбачає озброєння здобувача системою різних методів і прийомів пізнання і полягає в освоєнні основних наукових підходів, які є концептуальною основою розвитку теорії та практики формування етичної та партисипативної культури майбутніх фахівців освітньої галузі.

Теоретичний компонент формування етико-партисипативної культури розглядається нами як наукові інтереси та широкий світогляд, як оволодіння фундаментальними знаннями та їх практичне застосування здобувачем вищої педагогічної освіти. Теоретична підготовка в аспекті досліджуваного феномену передбачає озброєння здобувача специфічними професійно-педагогічними знаннями, до яких відносимо такі:

‒‒ знання суті етики, закономірностей і функцій педагогічної етики, її видів, фази етичного впливу на учнів під час педагогічної взаємодії тощо;
‒‒ знання суті поняття «партисипативність», особливостей педагогічної партисипативності та способів її здійснення.

Практичний компонент формування етико-партисипативної культури передбачає опанування майбутнім учителем такими специфічними вміннями як:

‒‒ етико-партисипативно-перцептивні: уміння «розпізнавати» іншого, зокрема, його моральний стан і переконання; уміння чуттєвого сприйняття учня як індивідуальної самобутньої особистості; уміння використовувати морально-ціннісний потенціал усного слова для актуалізації душевної позиції партнера; уміння використовувати мімічні та пантомімічні можливості тощо;
‒ етико-партисипативно-комунікативні: уміння знаходити спільні ціннісні установки з учасниками освітнього процесу; уміння вислухати партнера зі спілкування та приймати думку партнера; уміння вести продуктивний діалог під час комунікації; вміння здійснювати зворотний зв’язок; вміння знайти компромісний варіант вирішення конфліктної ситуації;
– уміння уміння спільно з партнером зі спілкування аналізувати отриману інформацію; вміння організувати співпрацю; уміння створювати сприятливу психологічну обстановку, психологічний клімат, що сприяє організації продуктивної спільної діяльності, що характеризується добровільністю та зацікавленістю тощо;
‒ рефлексивно-коригувальні: уміння ідентифікувати свої моральні властивості з моральними властивостями партнера зі спілкування; уміння подумки відтворювати внутрішній світ учня в деталях; на основі здійснення рефлексії визначати причини негативних наслідків педагогічного спілкування та вносити необхідні корективи тощо.

Таким чином, формування етико-партисипативної культури майбутнього вчителя є складним, багатоаспектним поняттям, що досліджується відповідно до феноменології психології та педагогіки. Проблема формування етико-партисипативної культури є актульним педагогічним завданням, вирішення якого має важливе значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців освітньої галузі.

Список використаних джерел

1. Донцов А. В. Моральна культура вчителя : моногр. Харків : ХНУ імени В. Н. Каразина, 2008.
2. Жуков В. П., Попова О. В. (). Партисипативний підхід до формування моральної позиції майбутнього вчителя. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 2022. № 58. С. 28–40.
3. Попова О. В., Жуков В. П. Сутнісно-змістова характеристика емпатійно-партисипативної підготовки майбутнього вчителя. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : мат VІ міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 20–21 травня 2022 р. Харків, 2022. С. 418–421. URL : https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/8367 (дата звернення: 06.11.2022).