Views: 18

ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛЯ: ПОСТНЕКЛАСИЧНА ПАРАДИГМА ОСВІТИ

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.18

У статті закцентовано увагу на важливості життєвотворчого потенціалу гуманітарних предметів (філософії, української мови, іноземної мови, історії, безпеки життєдіяльності). Проаналізовано ідеї Нової української школи. Звернено увагу на те, що в сучасних умовах розвитку національної системи освіти в Україні значно підвищуються вимоги до духовного зростання особистості.
Ключові слова: потенціал, парадигма, освіта, гуманітарні дисципліни.

Купіна І. О.
кандидат філологічних наук, доцент,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
м. Харків, Україна

Радченя І. В.
кандидат педагогічних наук,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
м. Харків, Україна

Сьогодні парадигма освіти зорієнтована на значущість людини, її унікальність та творчий потенціал, який передбачає новий підхід до реалій життя, тобто готовність відмовитися від звичних схем і стереотипів поведінки, сприйняття й мислення, готовність до самозміни. Людина схарактеризована в потенційному проєктуванні та перспективності. Потенційне моделювання забезпечує прогнозування, передбачення розвитку особистості та її життєвотворчості. В умовах сьогодення України до загальновідомих аспектів розв’язання цього питання приєднуються ще й ті чи ті, зокрема соціальні, філософські, психологічні та педагогічні. Отже, зазначена проблема є безсумнівно актуальною.

Наразі необхідно готувати вчителя, який працює натхненно, сприяє формуванню особистості дитини, але для цього він повинен бути еталоном, взірцем наставників.

Л. Гриневич впевнена, що «нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, з метою залучення до професії найкращих. Насамперед творчому та відповідальному вчителю, який постійно працює над собою, буде надано академічну свободу. Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання; активно виражати власну фахову думку. Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну діяльність. Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. Учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя — не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Збільшиться кількість моделей підготовки вчителя. Форми підвищення кваліфікації буде диверсифіковано: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів). До роботи в школі будуть залучені найкращі» [1, с. 16].

Якщо аналізувати взагалі ідеї Нової української школи (ключові компетентності для життя, педагогіка партнерства, умотивований учитель, орієнтація на учня, виховання на цінностях), то можна простежити спільне з проблематикою нашої теми. Але необхідно зауважити, що недостатня увага приділяється проблемі формування життєвотворчого потенціалу в майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Пріоритетним завданням сучасної освіти є виховання цілеспрямованої особистості, що прагне до реалізації своїх можливостей, готової до опанування нового досвіду, здатної відповідально вибирати в різних життєвих ситуаціях. Тому метою навчального процесу стає формування не просто умінь і навичок, а певних якостей особистості, які сприятимуть успішній адаптації молодого покоління в суспільстві та його змог. Для того, щоб утриматися в хаосі сьогодення, памолоді слід шукати відповіді на питання щодо морально-етичних засад, гармонії буття в досвіді людської цивілізації, який зафіксований у культурі людства, яка є об’єктом вивчення гуманітарних дисциплін.

Важливість життєвотворчого потенціалу гуманітарних предметів пояснюється їхньою сутністю, а саме: філософія — наука, яка вивчає найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах; історія — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій; безпека життєдіяльності — наука, що вивчає теоретичні основи взаємодії людини з довкіллям і способи забезпечення безпеки її життя й діяльності в середовищі існування й умовах сучасного виробництва; українська мова (за професійним спрямуванням) — наука, яка допоможе оволодіти навичками правильного професійного спілкування; іноземна мова — наука, яка допоможе вільному спілкуванню з людьми інших країн. Узагалі всі гуманітарні дисципліни містять ті цінності, які можуть трансформуватись у ціннісні орієнтири [2, с. 98–100].

У сучасних умовах розвитку національної системи освіти в Україні значно підвищуються вимоги до духовного зростання особистості, зокрема формування національної свідомості, планетарного світогляду, моральної самостійності, соціальної активності. Сьогодні у свідомості домінує переконаність у тому, що майбутнє України визначатиметься духовністю особистості, де вирішальним критерієм рівня освіти молодої людини буде не тільки сума знань, збагачення пам’яті чи розвиток інтелекту, а її світогляд, розуміння нею свого людського призначення, бачення напрямів реалізації себе як особистості, її здатність до адаптації в ситуації постійних змін, зокрема в умовах воєнного стану.

На наш погляд, успішне вирішення цих фундаментальних завдань вимагає гуманітаризації освіти в Україні, яка б забезпечила етико-моральне становлення та духовне збагачення молодого покоління.

Отже, гуманітарні дисципліни спрямовані передусім на формування історико-літературних знань, культури, розвиток багатства почуттів у памолоді, ознайомлення її із роллю творчості в житті людини й суспільства. Зважаючи на це, доцільним для освіти є використання змісту зазначених гуманітарних дисциплін, що дозволило б майбутнім учителям краще усвідомити складність життєдіяльності людини в гармонії з природою, відносинах із суспільством, культурою та творчістю.

Список використаних джерел

1. Концепція нової української школи / Міністерство освіти і науки України. 2016. 34 с. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/uasch2016/konczepcziya.html (дата звернення 03.10.2022).
2. Радченя І. В. Формування життєвотворчого потенціалу в майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Харків : ХНПУ, 2020. 288 с.