Views: 30

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

У статті здійснено науковий аналіз проблеми формування компетентності професійного саморозвитку майбутніх учителів. Визначено, що професійний саморозвиток майбутніх учителів — це безперервний процес цілеспрямованого розкриття своїх потенційних можливостей та здібностей, що дозволяє найбільш ефективно здійснювати різні види професійної діяльності.
Ключові слова: компетентність, формування компетентності, професійний саморозвиток, майбутні учителі.

Ільїна О. О.
кандидат педагогічних наук,
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків, Україна

Братешко А. М.
здобувачка,
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.84

Необхідність педагогічних досліджень у галузі професійного саморозвитку визначається підвищеною увагою сучасної педагогіки до внутрішнього потенціалу особистості і дедалі гострішою потребою сучасної освіти в ініціативних, інтелектуальних особистостях, здатних свідомо брати участь у процесі особистісного та професійного саморозвитку.

Мета статті полягає у проведенні наукового аналізу проблеми формування компетентності професійного саморозвитку майбутніх учителів як безперервного процесу цілеспрямованого розкриття своїх потенційних можливостей та здібностей, що дозволяє найбільш ефективно здійснювати професійну діяльність.

У сучасному суспільстві бути затребуваним в умовах ринку праці може лише той, хто володіє навичками саморегуляції, самоосвіти, вміє працювати в команді, критично мислити, самостійно працювати, ставити цілі та досягати їх, навчатися впродовж життя, спілкуватися в полікультурному середовищі прагнути до професійного саморозвитку. Необхідність цих перетворень у професійній підготовці майбутніх фахівців відображена в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» (2011), Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Галузевій концепції розвитку неперервної педагогічної освіти (2013), Національній стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 року, Концепції Нової української школи, проєкті Концепції розвитку педагогічної освіти та в інших нормативних документах.

Так, у Концепції Нової української школи акцентується на вміннях педагога навчатися протягом життя, що визначається як здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організації освітнього процесу (власного та колективного), зокрема, через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати освітні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати індивідуальну професійну траєкторію, оцінювати й прогнозувати результати діяльності [3].

Таким чином, метою вищої педагогічної освіти в Україні є не лише набуття фундаментальних професійних знань майбутніх фахівців, а й формування в них готовності до подальшого професійного та особистісного саморозвитку, самореалізації.

В освітньому процесі ЗВО не приділяється достатньої уваги самостійній активності студентів у розвитку професійно-значимих якостей та здібностей, що може призвести до формування фахівців із набором готових шаблонних рішень. Професійно-творчі особистості не з’являються власними силами, а формуються у процесі спеціального навчання та виховання. У реальній практиці студенти дуже зрідка усвідомлюють необхідність саморозвитку, і оволодіння прийомами саморозвитку, отже цей процес відбувається стихійно нестійко та малоефективно. Тому актуальним є дослідження проблеми компетентності професійного саморозвитку майбутніх учителів з метою їхньої швидкої адаптації, професійної мобільності в умовах переходу України до нових стандартів освіти [1].

Дослідники та практики солідарні в тому, що сучасний вчитель повинен володіти глибокими професійними знаннями, вміннями, особливими якостями та здібностями, а також свідомо брати участь у процесі особистісного та професійного саморозвитку, щоб адаптуватися до соціально-економічних умов, що безперервно змінюються, та ефективно виконувати трудові функції [4].

Основні характеристики проблеми професійного саморозвитку розкрито в працях вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів. Так, питаннями професійного становлення особистості займалися В. Андрущенко, В. Бондар, О. Будник, Н. Дем’яненко, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, Н. Киричук, С. Кузікова, В. Луговий, О. Падалка, І. Підласий, Г. Пономарьова, В. Рибалка, Л. Сущенко, Т. Яценко. У наукових працях В. Бондаря, П. Гусака, І. Зязюна, В. Кременя, О. Романовського висвітлено професійне самовдосконалення та саморозвиток особистості педагога. Дослідники О. Биковська, Г. Волинка, І. Зязюн, О. Семенов, Л. Хомич, О. Федій зазначають професійний саморозвиток як базовий для характеристики цілей, змісту, засобів освіти.

В процесі вивчення наукових праць виявлено, що до теперішнього часу в педагогіці, психології, філософії накопичено певний потенціал знань, необхідних для постановки та вирішення питання формування компетентності професійного саморозвитку, але вважаємо за доцільне більш повно розглянути проблему формування компетентності професійного саморозвитку майбутніх учителів.

Професійний саморозвиток майбутніх учителів можна охарактеризувати як безперервний процес якісного, самостійного, цілеспрямованого розкриття педагогом своїх потенційних можливостей та здібностей, що дозволяє найбільш ефективно здійснювати різні види професійної діяльності [2].

Аналіз державних стандартів, навчальних програм, планів, результатів наукових досліджень свідчить про, з одного боку, необхідність формування у майбутніх учителів компетентності професійного саморозвитку, з іншого — недостатню розробленість теоретичних положень, відповідного методологічного і дидактичного забезпечення цього процесу.

Таким чином, стає очевидним, що існують протиріччя між:

‒‒ вимогами суспільства в педагогах, що усвідомлюють необхідність професійного саморозвитку та відсутністю мотивації здобувачів освіти до розв’язання цієї потреби;
‒‒ прагненнями викладачів ЗВО забезпечувати підготовку до формування компетентності професійного саморозвитку майбутніх учителів та недостатнім теоретичним обґрунтуванням цього процесу;
‒‒ необхідністю формування компетентності професійного саморозвитку у майбутніх учителів та відсутністю необхідних педагогічних розробок щодо формування умов даного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

Так, однією з найважливіших умов професійного саморозвитку педагога є формування у нього потреби до самоосвіти, що виступає запорукою його майстерності, професійної компетентності. Самоосвіта педагога буде продуктивною, коли реалізується потреба педагога у власному розвитку та саморозвитку, якщо педагог має готовність до педагогічної творчості, та при цьому здійснюється взаємозв’язок особистісного та професійного розвитку й саморозвитку [2].

Таким чином, професійний саморозвиток майбутніх учителів включає самоосвітню діяльність, та здійснюється сучасною системою освіти, що надає всі необхідні можливості для безперервної освіти педагога. На закінчення можна зробити висновок, що на сьогоднішній день проблема формування компетентності професійного саморозвитку майбутнього вчителя стає особливо актуальною.

Список використаних джерел

1. Демченко Ю. М. Формування самоосвітньої компетентності майбутнього вчителя математики : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Кіровоград, 2016. 261 с.
2. Некрасова С. М. Готовність педагога до професійного саморозвитку: сутність, структура, проблеми дослідження. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Мелітополь, 2010. Вип. 5. С. 7–13.
3. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text (дата звернення: 27.10.22).
4. Професійний саморозвиток майбутнього фахівця : моногр. / за ред. В. А. Ковальчук. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 204 с.