Visits: 5

ІНФОМЕДІЙНА ГРАМОТНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ

У статті розглянуто поняття «інфомедійна грамотність», «медіакультура». Зроблено висновок про те, що інфомедійна грамотність є основним підґрунтям розвитку інформаційної і медіакультури людини. Також, висвітлено основні принципи формування медіаінформаційної грамотності.
Ключові слова: інфомедійна грамотність, медіаосвіта, інформаційна грамотність, медіаінформаційна грамотність.

Курило В. А.
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти
кафедри освітології та інноваційної педагогіки,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.95

Актуальність. В умовах інформаційної доби значну роль відіграє інформедійна грамотність, яка має за мету розвиток навички у роботі з інформацією, як у навчанні так і в професійному середовищі.

Мета статті — проаналізувати поняття «інфомедійна грамотність» як категорії базових для розвитку інформаційної і медіакультури людини, а також висвітити основні принципи формування медіаінформаційної грамотності.

Інфомедійна грамотність у сучасних нормативних документах трактується як «складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно отримувати необхідну інформацію, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати комунікації влади, міфи і типи контролю, які вони культивують» [1].

У зарубіжній науковій літературі зазначається, що інфомедійна грамотність як інтегрована якість людини включає такі компоненти:

1) розуміння природи та функцій інфомедіа та критичне усвідомлення їх впливу на людей та суспільство;
2) навичка критичного аналізу інформації, що передається з допомогою медійних технологій;
3) здатність до ефективного пошуку та відбору інформації;
4) практичні знання щодо використання інфомедійних технологій для самовираження;
5) уміння естетичного оцінюванняоб’єктів навколишнього світу;
6) участь у житті суспільства шляхом впливу на розвиток інфомедійних технологій [2].

Однією з головних причин актуальності проблеми інфомедійної грамотності полягає в тому, що не лише інформаційна революція, а й глобалізація роблять наше сприйняття світу залежнимзначною міроювід того, як його подають медіа. На жаль, інформація, яка подається членам суспільства, часто ними погано перевіряється, що робить можливим використання «між рядками» елементів маніпуляції. Тому інфомедійну грамотність можемо розглядатияк шлях самозахисту особистості від недоброчесної медіа інформації.

Слід відзначити, що вплив медіа на свідомість людини неможна недооцінювати. Вона оточують нас всюди, пропонуючи щось, повідомляючи якусь інформацію, надсилаючи безкоштовні поради, спокушаючи іграми та розвагами, даючи примарне відчуття відпочинку. Але чи все це націлено на те, щоб допомогти людині? Як правило, медіа переслідують протилежну мету.

Інфомедійна грамотність формується та розвивається насамперед у процесі медіаосвіти.

Отже, медіаграмотність є, з одного боку, результатом медіаосвіти, а з іншого — рівнем медіакультури.

В UNESCO сформулювали такі основні принципи формування медіа-інформаційної грамотності (MIL):

1) інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, Інтернет мають використовуватися членами суспільства критично. Указані інформаційні джерела рівні за статусом, і жодне з них не варто вважати більш значущим, ніж інші;
2) кожен громадянин з одного боку є творцем інформації та знань, а з іншої має право на доступ до інформації/знань та на самовираження.
3) подана інформація, знання та повідомлення не завжди є нейтральними, незалежними чи неупередженими. , тому кожен повинен вміти критично ставитись до поданої інформації та вміти аналізувати її, а також визначати її достовірність.
4) кожен громадянин має право на доступ наданої в публічному полі інформації та її використання під час взаємодії з іншими людьми.
5) формування інформаційної грамотності не є одномоментною дією. Це постійний та динамічний процес накопичення людиною відповідного досвіду, спрямований на на використання, створення та передачі інформації відносно медіа та технологічного контенту [3].

На основі проведення дослідження, можемо зробити висновок, що інфомедійна грамотність це – вміння сприймати та усвідомлювати необхідність отриманої інформації, а також здатність використовувати та поширювати її.

Список використаних джерел

1. Курмишева Н. Інфомедійна грамотність у педагогічній суб’єкт-суб’єктній взаємодії. 2020. URL: https://medialiteracy.org.ua/infomedijnagramotnist-u-pedagogichnij-sub-yektsub-yektnijvzayemodiyi/ (дата звернення: 08.11. 2022).
2. Медіаосвіта та медіа грамотність : підр. / ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; ред. В. В. Різуна; 3-є вид. зі зм. та доп. Київ : Центр Вільної Преси, 2014. 431 с.
3. UNESCO опублікувала п’ять принципів медійної та інформаційної грамотності, 2017 р. URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/yunesko_opublikuvala_pyat_printsipiv_mediynoi_ta_informatsiynoi_gramotnosti (дата звернення: 08.11. 2022).