Views: 23

ВНЕДРЕНИЕ ДУХОВНЫХ И ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ЦЕННОСТЕЙ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС В СИСТЕМЕ СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

У статті зазначено низку проблем, які постають перед українським суспільством, значення ціннісних орієнтацій, моральних та духовних орієнтирів молодого покоління. Окреслено вагому роль директора школи у вибудовуванні освітнього процесу на аксіологічних засадах, а також важливі принципи щодо впровадження духовно-інтелектуальних цінностей в освітній процес.
Ключові слова: освіта, виховання, духовні цінності, управління.

Гула О. С.
здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.70

Серед низки проблем, які постають перед українським суспільством, ціннісні орієнтації, моральні та духовні орієнтири молодого покоління набувають особливого значення. Головним завданням освіти є підтримка безперервності системи цінностей у суспільстві, формування цілісного ставлення. Цьому й слугують засадничі принципи духовної педагогіки, які поєднують моральні ідеали та загальнолюдські цінності духовного виховання учнівської молоді.

Важлива роль у вихованні школярів на інтелектуальних та духовним засадах належить загальноосвітнім закладам середньої освіти. Проте і в самому закладі освіти має бути сформована система цінностей, що безумовно відбувається завдяки корпоративній ідеології. Вагому роль відіграє директор школи, який за допомогою колективу вибудовує освітній процес на аксіологічних засадах. Погоджуємося із думкою О. Вишневського, що

«незалежно від історично сформованих виховних поглядів, у найближчому майбутньому нам потрібен буде не мрійник, не емоційна та самозречена істота, а практичний, ініціативний діяч, господар з міцним характером, вольовий, цілеспрямований, з глибокою вірою в цінності, яким служить» [3, с. 118].

Саме аксіологічні засади характеризують ефективну діяльність з управління закладом освіти та дозволяють керівнику визначити заради чого вона здійснюється. Система цінностей управління характеризує перехід управлінських знань у переконання керівника та таким чином пов’язує інформаційно-знаннєву складову з практичною сферою особистості.

Саме сформованість системи цінностей управління закладом освіти характеризує перевагу внутрішніх чинників у діяльності керівника. Така перевага є основою формування майстерності, стабільності, сталості діяльності керівника закладу освіти. Ціннісні орієнтації опосередковують ставлення керівника до управління, до себе, до підлеглих, до стейкхолдерів, громади [4, с. 85].

Звичайно, що особлива відповідальність за виховання дітей, виховання «справжньої людини», як зазначав В. Сухомлинський, лежить на батьках, які з колиски є певним моральним ідеалом для дитини [4]. Однак лише активна взаємодія всіх учасників освітнього процесу — вчителів, учнів і батьків, їхні спільні ціннісні установки, в основі яких загальнолюдські та національні духовно-моральні цінності, будуть сприяти формуванню гармонійно розвинутих особистостей.

Безумовно, що виховання духовно-моральної особистості школяра є важливим завданням закладу загальної середньої освіти. З огляду на це, у закладах освіти особлива увага має приділятися не тільки інтелектуальному розвитку учнів, а й формуванню їхньої високої духовності. Духовні орієнтири мають пронизати освітній процес на всіх його вікових етапах. І тут фігура педагога є ключовою. Сучасний вчитель може бути успішним, якщо володіє великим вмінням зачаровувати вихованців щирістю, альтруїзмом і любов’ю до людей [1, c. 5].

У школі дитину мають озброїти знаннями щодо розуміння своїх прав та обов’язків, навчити аргументувати свої погляди та переконання, активно залучати до громадських справ, а головне вчителі мають створити відповідні освітні можливості для школярів і представити бажану аксіологічну систему своїм ставленням. Сьогодні як ніколи раніше, педагогу важливо усвідомити свою найважливішу професійну цінність — особистість учня, людини, яка розвивається і формується. Освітній процес у закладі освіти завжди тісно переплітається з формуванням найважливіших духовних цінностей. Саме вчитель закладає морально-духовні орієнтири, коли учень вперше переступає поріг школи. Учіння й виховання — нерозривні процеси, які тісно переплітаються між собою і їх неможливо відділити в освітньому процесі. У навчанні — виховують, у вихованні — навчають.

Окреслимо важливі принципи щодо впровадження духовно-інтелектуальних цінностей в освітній процес, а саме:
– принцип гуманізму (кожна особистість розглядається як найвища цінність і мета розвитку суспільства);
– принцип єдності загальнолюдських і національних цінностей;
– принцип моральної дії (постійна духовна робота над собою, зі своїми вихованцями, яка виявляється у конкретних доброчинних справах);
– принцип індивідуалізації — як визнання права кожної особистості на неповторність і унікальність;
– принцип морального розвитку — як втілення змісту моралі у свідомість і поведінку особистості;
– принцип розумового розвитку (у вигляді системи мобільних знань та гнучких методів здобуття й критичного осмислення цих знань, що уможливлює адекватне оцінювання дійсності в органічній єдності з засвоєними цінностями);
– принцип вільного і свідомого вибору. Свідомий вибір лінії поведінки, життєвих принципів і установок духовно-моральної особистості має враховувати розумні запити й інтереси інших людей, що є особливо важливим у період егоїстичної індивідуалізації особи сучасного споживацького світу, в якому зростає і формується сучасна молодь [2, с. 127].

Таким чином, духовні, інтелектуальні цінності є невід’ємною складовою освітнього процесу закладу освіти, що сприяє формуванню  системи цінностей вихованців.

Список використаних джерел

1. Бех І. Д. Особистість на шляху до духовних цінностей : моногр. Київ; Чернівці : Букрек, 2018. 320 с.
2. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку : наук.-метод. посіб. Дніпропетровськ : Роял Принт, 2011. 200 с.
3. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. Львів, 1966. С. 134–178.
4. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. Київ : Радянська школа, 1978. 263 с.
5. Управління закладами освіти: теорія, історія, практика : моногр. / за заг. ред. О. Л. Кірдан. Умань : Візаві, 2020. 290 с.