Просмотров: 8

ДУХОВНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КОНЦЕПТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТНЬОГО РІВНЯ «МАГІСТР» У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Р. І. Черновол-Ткаченко
к. пед. н, професор, директор Інституту підвищення кваліфікації педагогічних працівників і менеджменту освіти

Виробнича практика є обов’язковим практичним компонентом освітнього процесу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (ХНПУ ім. Г. С. Сковороди). На базі цього університету працює Інституту підвищення кваліфікації педагогічних працівників і менеджменту освіти (ІПКППМО), зокрема й кафедра наукових основ управління, викладачі якої спрямовують свої творчі зусилля на підвищення функціональної компетентності та духовно-інтелектуального розвитку керівників закладів освіти.

Концепція практичної підготовки здобувачів освіти зі спеціальності 073 «Менеджмент» («Управління навчальним закладом», «Менеджмент і адміністрування») спрямована на реалізацію таких головних ідей, як:

  • формування посадових компетенцій і компетентностей під час лекційних і семінарських занять у магістратурі;
  • розвиток інтегративних (комплексних) компетентностей у процесі освітньої діяльності відповідно до структурно-логічної схеми вивчення конкретного розділу дисципліни або дисциплін загалом;
  • духовно-інтелектуальний розвиток учасників освітнього процесу, зокрема засобами навчально-проектної діяльності (освітні проекти різних рівнів);
  • виробнича практика в закладах освіти (установах) проходить відповідно до вимог Положення, Програми і методичних рекомендацій, розроблених науково-педагогічними працівниками кафедри наукових основ управління ІПКППМО відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в ХНПУ імені Г. С. Сковороди та узгоджується за всіма напрямами з відділом практик.

Духовно-інтелектуальний концепт виробничої практики для здобувачів освітнього рівня «Магістр» у системі післядипломної освіти є важливим з таких позицій. Ознайомлення з новою інформацією, інноваційним досвідом розширює межі світогляду керівників закладів освіти. Уміння аналізувати й порівнювати, узагальнювати й робити висновки допомагають їм змінити себе, своє ставлення до педагогічного дійства. Від інтелекту керівника залежить атмосфера в освітньому середовищі, взаємовідносини між учасниками педагогічного процесу [3; 4].

Виробнича практика за спеціальністю «Менеджмент» здійснюється впродовж трьох тижнів. Діяльність здобувача освіти оцінюється у формі заліку. Завдання та критерії оцінювання результатів виробничої практики обговорюються і затверджуються на кафедрі наукових основ управління з урахуванням змісту основних навчальних дисциплін та вимог до практики та її об’єктами є заклади дошкільної освіти, загальної середньої освіти різних типів і форм власності, закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації, заклади позашкільної освіти та інші освітні установи відповідно до спеціалізації.

Керівництво виробничою практикою здійснюють науково-педагогічні працівники кафедри наукових основ управління, а також призначається керівник практики від закладу освіти.

Мета виробничої практики для здобувачів освіти полягає в тому, щоб:

  • ознайомитись із роботою базового закладу освіти за спеціалізацією;
  • дослідити й визначити ступінь ефективності управлінської діяльності керівника;
  • поглибити набуті компетентності і компетенції, здобуті на лекціях, семінарах і практичних заняттях упродовж освітнього процесу в ІПКППМО;
  • поглибити знання та сформувати нові вміння, розширити уяву про світобачення учасників освітнього процесу, їхні цінності;
  • дати об’єктивну оцінку виконанню керівниками базового закладу освіти основних управлінських функцій на засадах сучасного передового досвіду та педагогічної науки;
  • здійснити діагностику процесу управління, результативності педагогічної діяльності, проаналізувати соціально-психологічний мікроклімат, оцінити якість Web-сайту закладу освіти, розробити модель організаційної структури управління.

Програмою виробничої практики передбачено диференційований підхід до здобувачів освіти з урахуванням їхньої базової спеціальності та посади, які вони обіймають в організаціях освіти. Зокрема, для здобувачів освіти, які мають базову педагогічну освіту та працюють на керівній посаді та здобувачів освіти без базової педагогічної освіти й досвіду керівної роботи на різних керівних посадах: директора закладу освіти, заступників з навчально-виховної, виховної роботи, завідувача закладом дошкільної освіти та інших, що уможливлює індивідуалізувати мету та зміст поставлених перед ними завдань.

Організація виробничої практики має три основних етапи: Підготовчий (з боку керівництва та науково-педагогічних працівників ІПКППМО) — визначення об’єктів практики; призначення керівників практики із числа науково-педагогічних працівників кафедри; підготовка та затвердження завдань; проведення настановної конференції; індивідуальне консультування, інструктування щодо перебігу та виконання завдань; (з боку здобувачів освіти) — знайомство з місцем проходження практики (умови, заклад освіти, адміністрація тощо); розробляння індивідуальних планів, узгодження їх із керівником практики; участь у настановній конференції.

Практичний (з боку керівництва та науково-педагогічних працівників ІПКППМО) — моніторинг виробничої практики здобувачів освіти; надання своєчасної допомоги з різних проблем, що виникають під час практики; (з боку студентів) — безпосередня робота у базових закладах освіти; поступове виконання завдань, передбачених індивідуальним планом.

Заключний (з боку керівництва та науково-педагогічних працівників ІПКППМО) — аналіз керівниками практики реалізації здобувачами освіти набутих компетентностей і компетенцій, визначення рівня їх сформованості; підведення підсумків і формулювання висновків щодо виконання індивідуальних завдань і планів практики; (з боку здобувачів освіти) — оформлення звітних матеріалів та представлення їх на кафедру у визначений термін; участь в обговоренні результатів практики; формулювання пропозицій з удосконалення управлінських компетентностей і компетенцій керівникам базових закладів освіти.

Отже, перед початком виробничої практики (на підготовчому етапі) здобувачів освіти залучають до участі в настановній конференції, метою якої є повідомлення програми і завдань виробничої практики. Ці матеріали здобувачі освіти заздалегідь завантажують із сайту Інституту і кафедри наукових основ управління, а під час настановної конференції мають змогу отримати консультації й роз’яснення науково-педагогічних працівників щодо виконання, вибору методик, уточнити та скорегувати індивідуальні плани проходження практики.

До кожного завдання в Положенні про організацію практики додається список рекомендованої літератури і відповідні методичні настанови.

У процесі практичного етапу здобувачі освіти виконують такі завдання: описують організаційну структуру управління; оцінюють якість управління, веб-сайт; розробляють план внутрішнього контролю; вивчають якість роботи педагогічного персоналу та соціально-психологічний клімат у колективі.

Організаційну структуру управління описують за таким алгоритмом: поділ організації на блоки відповідно до напрямів реалізації завдань організації, стратегії розвитку; визначення видів діяльності, які виконують посадові особи і структурні підрозділи (штаби); встановлення підпорядкованості та взаємовідносин посад і підрозділів, первинне делегування повноважень; розробляння інструкцій, положень про структурні підрозділи та посадові обов’язки.

Як правило, організаційну структуру моделюють у вигляді схеми, яка відображає склад організації, підпорядкованість елементів структури, а додатками до схеми є положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників.

Для більш детальної структуризації організації будують також оргструктури з окремих напрямів діяльності — виховна, методична робота, система учнівського самоврядування, система управління.

Основним елементами схеми є структурні підрозділи та посади. Оцінюючи якість управління організацією здобувачі освіти встановлюють наявність системи у цьому процесі та визначають рівень функціональної компетентності керівника.

Для вивчення якості управління, їм пропонується комплекс наукових методів дослідження. Як варіант розглянемо протокол експертизи. Експертні оцінки виставляють за кожним напрямом вивчення залежно від ступеня реалізації показників: 0 балів — показник відсутній — неприпустимий рівень; 1 бал — показник недостатньо виражений — низький рівень; 2 бали — показник достатньо виражений — достатній рівень; 3 бали — показник оптимально виражений — високий рівень.

Зокрема, до протоколу вивчення якості управління в Харківській гімназії № 23 було внесено такі напрями: «Процес управління», «Фінансово-господарська діяльність», «Управління розвитком організації», «Дотримання норм трудового законодавства та документування», «Професійна компетентність керівника».

У цілому якість управління в гімназії оцінено 2 балами, що свідчить про його достатній рівень.

Максимальну кількість балів отримали такі напрями, як «Дотримання норм трудового законодавства та документування», «Професійна компетентність керівника» [2; 5].

Серед недоліків, виявлених здобувачами-практикантами, такі:

  • не завжди узгоджуються стратегічні, тактичні та оперативні цілі організації;
  • іноді аналіз підмінюється контролем;
  • відсутній банк діагностики об’єктів та суб’єктів діяльності;
  • у закладі освіти не використовуються сучасні експертні методики контролю;
  • іноді домінує реактивне управління, що спрямоване на виправлення помилок, застарілих проблем.

З метою підвищення якості управління гімназією здобувачі освіти зробили такі рекомендації, як:

  • під час розробляння річних планів необхідно звертатись до Концепції розвитку гімназії, перспективного плану роботи на 5 років, комплексно-цільових програм з метою уникнення перевантаження;
  • створити банк діагностичних методик (анкети, тести, факторно-критеріальні моделі) для вивчення об’єктів та суб’єктів діяльності;
  • цілеспрямовано впроваджувати в практику роботи керівника гімназії методи технологій таймменеджменту та паблік-рілейшенз.

Таким чином, за результатами виконання даного завдання під час практики здобувачі освіти мали змогу комплексно вивчити стан управлінської діяльності у базовому закладі освіти. Порівняти здобуті знання та уміння під час навчання в магістратурі за спеціальністю «Менеджмент» та необхідні для ефективної професійної діяльності. Безпосередньо, спостерігаючи за роботою адміністрації, отримати консультацію від керівника з проблемних питань, спілкуватись з педагогічним колективом, персоналом, учнями, батьківською громадськістю. Скористалися валідними методиками вивчення та самоаналізу якості управління в закладі освіти.

Web-сайт закладу освіти здобувачі освіти аналізували за такими критеріями й показниками: • зовнішній вигляд і дизайн (загальне враження, кількість основних рубрик, структурованість матеріалу не більше 3-х рівнів, кольорове рішення, стиль, корпоративна символіка, відсутність помилок); • технічні характеристики (якість навігації, швидкість завантаження сторінок, простота використання, новизна інформації, якість графічного матеріалу, доступність до сайту з різних браузерів, наявність пошукової системи на сайті); • змістові характеристики — контент (відповідність назв рубрик їх змісту, наявність інформації про керівників, про педколектив, основної документації, персональні сторінки педагогів); • зворотний зв’язок (адреса закладу освіти, форма зворотного зв’язку, схема проїзду, швидке реагування на запити споживачів освітніх послуг).

У ході діагностики було надано такі рекомендації щодо оновлення змісту і структури: ліквідувати надмірну кількість рубрик на головній сторінці (не більше 8); не допускати більше трьохрівневої структури сайту, бо це ускладнює пошук потрібної інформації; продумувати влучну інформацію про заклад освіти; не допускати насиченості фотографіями особи керівника; дотримуватися вимог кольорового оформлення (не використовувати дуже яскраві й занадто темні кольори, не зловживати анімацією); забезпечувати належну швидкість завантаження сторінок сайту, що убезпечить відтік відвідувачів сайту.

Розробляючи план внутрішнього контролю в закладі освіти на період практики здобувачі освіти знайомляться з річним планом роботи закладу освіти, планами роботи структурних підрозділів і заповнюють відповідну таблицю за такими напрямами: мета та зміст контролю (питання, які винесено на контроль); терміни виконання; відповідальні особи; форми контролю (персональний, тематичний, класно-узагальнювальний, оглядовий, фронтальний); форми узагальнення результатів контролю (інформація, наказ, довідка, протокол); форми обговорення результатів контролю (педрада, нарада при директорі, засідання МО, адміністративна нарада, методична рада, батьківські збори).

У таблиці наведено орієнтовний вигляд виконання цього завдання, проте здобувач освіти має можливість під час виробничої практики виявити самостійність, творчість, узагальнюючи матеріали контролю.

Таблиця

Витяг з плану внутрішньошкільного контролю (терміни: з 04 до 23 березня 2019 року)

Мета та зміст контролю

Термін виконання Відповід. особи Форма контролю Форма узагальнення результатів контролю

Де обговорюють

Організація роботи гуртків, клубів, секцій. Мета: оцінка якості надання освітніх послуг, урахування індивідуальних запитів учнів

01–22.03.
2019

Заст. дир. з навч.-вих. роботи Персональ-ний Довідка

МО вчителів

 

Якість роботи педагогічного персоналу (вчителів, викладачів) досліджується за авторською кваліметричною моделлю В. В. Григораша [1]. Заповнюючи її, здобувачі освіти ознайомлюються з особовими справами педагогів, атестаційними листами; аналізують систему атестації педагогічних працівників закладу освіти, переглядають плани самоосвіти педагогів (за наявності); аналізують навчальні й позанавчальні досягнення учнів; вивчають результати позанавчальної діяльності педагогів, їх участь у професійних конкурсах.

Як приклад, наводимо одну із узагальнених оцінок проведеного дослідження, в ході якого зафіксовано такі недоліки в роботі педагогічного персоналу: низький рівень сформованості мотивації до педагогічної діяльності, недостатня загальна культура педагога, «розмиті» ціннісні орієнтації, незнання механізмів рефлексії та самоаналізу, середній рівень здатності до самоосвітньої діяльності.

Це дає підстави здобувачеві освіти розробити такі рекомендації: адміністрації закладу освіти розширити межі популяризації освітніх послуг та іміджу організації, розробити систему заходів, спрямованих на підвищення мотивації педагогів до самоосвіти, самовдосконалення, залучати їх до участі в професійних конкурсах; оновлювати форми і методи методичної роботи, в системі моніторити результативність впровадження сучасних технологій в освітній процес, акцентувати увагу педколективу на формування в учнів життєвих компетентностей на кожному занятті.

Важливою складовою виробничої практики є вивчення соціально-психологічного клімату у педколективі.

Згідно із загальноприйнятими положеннями, соціально-психологічний клімат колективу розглядають у контексті таких понять, як духовна атмосфера, емоційний настрій, стиль, характер спілкування, які кінець кінцем визначають ставлення один до одного та до роботи.

Це дослідження здобувачі освіти найчастіше проводять методом експертних оцінок. Суть його в тому, що первинну інформацію, яка потім стане об’єктом аналізу, можна отримати, опитавши більшість або всіх членів колективу. Більш надійні результати одержують у тих випадках, коли відповіді «експертів», тобто членів колективу, будуть анонімними.

Методика дає можливість одержати достатню інформацію про те, наскільки близький до оптимального (або далекий від цього) психологічний клімат у певному колективі на момент проведення дослідження. Як приклад, наводимо результати оцінки соціально-психологічного клімату в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 50 Харківської міської ради. Оцінка 52 бали засвідчує, що у педагогічному колективі панує здоровий психологічний клімат.

Виявлені в ході дослідження проблеми лягли в основу таких рекомендацій: керівнику закладу освіти необхідно виховувати в собі вольові якості — рішучість, наполегливість, високу асертивність та інше, впевнено вирішувати питання в межах своєї компетенції, пам`ятаючи, що заступники не мають за собою права на прийняття остаточного рішення.

По закінченню виробничої практики (на заключному етапі) здобувачі освіти впорядковують матеріали своїх спостережень, висновків і представляють їх на звітній конференції з мультимедійним супроводом.

Узагальнені методичні рекомендації за результатами всіх виконаних завдань мають бути чіткими, логічними, послідовними, системними, конкретними, адресними, із зазначенням терміну виконання. Як приклад, вони можуть мати такий зміст:

  • із метою забезпечення оптимального розвитку закладу освіти, впорядкування нововведень розробити цільовий проект «Удосконалення управління інноваційними процесами в закладі освіти» (відповідальний заступник директора з освітньої роботи);
  • систематизувати картотеку нормативних документів із питань виховної діяльності (відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи);
  • розробити план й організувати роботу семінару «Психологічна культура педагога» у новому навчальному році (відповідає психолог закладу освіти);
  • організувати роботу педколективу таким чином, аби всі методичні рішення (підбір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів тощо) проходили через призму особистості учня (заступник директора з НВР, заслуховувати на раді при директорові);
  • на початку навчального року проводити заняття з адаптації з метою прискорення темпу включеності педагогів та учнів у освітній процес та систему ефективної взаємодії (психолог).

Важливо наголосити, що зміст завдань до практики щорічно оновлюється, додаються нові літературні джерела, методики діагностики, постійно розширюється мережа базових закладів освіти. Це дає змогу здобувачам освіти вдосконалювати професійний досвід в напрямі до акме.

Література

  1. Григораш В. В. Організація діяльності керівника школи : навч.-метод. посіб. Харків : Основа, 2011. 224 с.
  2. Мармаза О. І. Менеджмент освітньої організації : навч.-метод. посіб. Харків : Щедра садиба, 2017. 126 с.
  3. Рибалко Л. С., Черновол-Ткаченко Р. І., Яцинік А. В. Теоретичні питання розвитку організаційної культури керівників дошкільних навчальних закладів у системі дошкільних навчальних закладів : монографія // Бібліотека журналу «Управління школою». Харків : Вид. група «Основа», 2015. Вип. 11 (155). 112 с.
  4. Рибалко Л. С., Черновол-Ткаченко Р. І., Куценко Т. В. Акмеологічні засади професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів // Бібліотека журналу «Управління школою». Харків : Вид. група «Основа», 2017. Вип. 7 (174). 128 с.
  5. Черновол-Ткаченко Р. І. Техніка управлінської діяльності // Серія «Абетка керівника». Харків : Основа, 2013. 304 с.