Views: 96

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
(на прикладі Вінницького державного педагогічного університету)

Н. І. Лазаренко
к. пед. н., професор, ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Роль університетів у генерації, розповсюдженні та використанні знань за останні десятиліття посилилася в усьому світі. Університети стають не лише виробниками нових знань, а й активними учасниками їх поширення та використання. Сучасні університети розв’язують такі важливі завдання: організація й проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень; генерація нових знань і формування інноваційного інтелектуального середовища; прогнозування науково-технологічного розвитку; залучення молодих фахівців до наукових досліджень; імплементація наукових досягнень у зміст навчальних дисциплін [1, с. 79]. Проте, як справедливо зазначає О. Мещанінов, жоден університет не в змозі досягти повноти наукового знання, оскільки наука постійно розвивається. І тому найголовнішим завданням університету науковець визначає підтримку продуктивної взаємодії дослідників усіх гілок знань [2, с. 131].

Реформування вищої освіти України відповідно до стандартів і рекомендацій Європейського простору вищої освіти спрямоване на вирішення низки стратегічних і тактичних завдань, серед яких — підвищення конкурентоздатності випускників закладів вищої освіти (ЗВО) на українському та міжнародному ринках освітніх послуг і праці, залучення світового інтелектуального потенціалу до вітчизняного освітнього процесу на основі двосторонніх та багатосторонніх угод між закладами-партнерами. Розв’язання цих завдань єскладовою частиною стратегі . розвитку сучасних університетів і спрямоване на організацію освіти з урахуванням досягнень науки з метою підвищення якості підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів, а також активізацію діяльності підрозділів університетів у вирішенні соціокультурних і соціально-економічних проблем регіону.

Саме тому Закон України «Про освіту» містить окремий розділ (XIII, Статті 74, 75, 76), який декларує та регулює міжнародне співробітництво. В Законі передбачено, що держава має створити умови для реалізації права учасників освітнього процесу на міжнародну академічну мобільність; розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями [3].

Серед стимулів розвитку інтернаціоналізації вищої освіти виділяють:

  • «академічні (розширення доступу до вищої освіти, підвищення якості вищої освіти; міжнародне визнання і покращення позицій в міжнародних рейтингах, створення і впровадження знань);
  • економічні (короткостроковий економічний ефект від прямих витрат іноземних студентів, підготовка кваліфікованої робочої сили з навичками у сфері міжнародної співпраці, умови для довгострокового економічного розвитку);
  • політичні (розвиток публічної демократії, міжнародна співпраця);
  • соціально-культурні (об’єднання провідних науковців для вирішення глобальних проблем та досягнення сталого розвитку, підвищення рівня міжнародної комунікації, підвищення толерантності у суспільстві)» [4].

Нині в Україні діє багато програм трансєвропейського співробітництва, якими опікується Європейський фонд освіти в межах Європейського Союзу. Залучаючи державні й недержавні установи освіти 24 країн Центральної та Східної Європи Європейський фонд освіти надає субсидії для розробки спільних компакт-проектів, гранти для окремих університетів-партнерів тощо [5, с. 36].

Європейський фонд освіти пропонує розробку спеціальних проектів між університетами країн Європейського Союзу й України. Метою таких спільних проектів є задоволення наукових потреб університетів-партнерів, активізація довготривалого планування заходів, спрямованих на досягнення ефективних результатів, розробку системи визначення зовнішньої та внутрішньої якості отриманих результатів, створення інноваційних центрів для розробки локальних проблем.

У зв’язку з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і Угодою між Україною та ЄС про участь у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» перед нашою країною постали нові завдання науково-дослідницького характеру. Основну роль у розв’язанні таких завдань мають відігравати університети, зокрема й педагогічні.

Зазначимо, що педагогічні університети мають свою специфіку. Результати їхньої наукової діяльності дають переважно не економічний чи технічний, а соціальний ефект. Віддаленість цього результату в часі потрібно враховувати під час організації наукової діяльності викладачів, аспірантів і студентів. Оскільки основний потенціал педагогічних університетів — висока спроможність навчати, досліджувати сучасні проблеми в науці та освіті, розробляти інноваційні технології й методики навчання та виховання, що все разом прискорює суспільний поступ держав і цивілізаційний розвиток у цілому.

В процесі дослідження нами проаналізовано 26 сайтів педагогічних університетів. Лише на сайтах окремих педагогічних університетів виявлено інформацію про факти інтеграції в напрямі організації спільної практичної діяльності студентів вітчизняних і зарубіжних ЗВО. Ґрунтуючись на результатах пошуку, можна зробити припущення про те, що або така робота у педагогічних університетах не здійснюється, або, що більш імовірно, ЗВО не вважають за потрібне повідомляти інформацію про свою міжнародну діяльність.

Також у результаті проведеного моніторингу визначено, що розвиток міжнародних зв’язків педагогічних університетів реалізується через спільну наукову діяльність на підставі укладених угод про співпрацю; забезпечення представництва педагогічних університетів на світовому ринку освіти й науки; участь у міжнародних програмах і фондах, отримання фінансової підтримки досліджень у вигляді грантів; організацію міжнародних конференцій на базі педагогічних університетів і участь викладачів українських університетів у наукових форумах за кордоном; регулярні контакти з традиційними партнерами, обмін інформацією, підготовку спільних наукових публікацій; наукові закордонні стажування та відрядження, обмін досвідом науково-педагогічної діяльності; створення спільно з зарубіжними партнерами культурно-освітніх і навчально-методичних центрів, нових навчальних закладів.

Невирішеними проблемами залишаються: імплементація найсучасніших наукових досягнень у зміст підготовки вчителів-предметників; популяризація і маркетинг науково-педагогічних здобутків; посилення наукових зв’язків з іноземними ЗВО; розширення участі в міжнародних наукових проектах тощо. Вважаємо, що для підвищення ефективності наукової діяльності педагогічних університетів має бути розроблена відповідна програма інтернаціоналізації, яка враховувала б спрямованість України на інтеграцію в Європейський і науковий простір.

Вагомим для наших педагогічних міркувань щодо досліджуваної проблеми є визначення інтернаціоналізації сформульоване Дж. Найт, яка вважає, що це «процес цілеспрямованого надання вищій освіті міжнародного, міжкультурного або глобального виміру з метою підвищення якості освіти і науки для всіх студентів і співробітників вищих навчальних закладів, а також здійснення вагомого внеску в життя суспільства» [5, с. 2].

На нашу думку, це визначення підкреслює виокремленні нами тенденції підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції, та дозволяє нам зробити висновок, що інтернаціоналізація не є механізмом підвищення якості вищої педагогічної освіти. Зауважимо на пріоритетності інтернаціоналізації навчальних програм і освітнього процесу, а не на розвитку мобільності.

Зазначимо, що процеси інтернаціоналізації педагогічних університетів України ще не є достатньо інтенсивними, про що свідчить їх незначна присутність у міжнародних академічних рейтингах, низький рівень цитування наукових публікацій викладачів, нечисленна диверсифікація джерел фінансування ЗВО, низькі показники академічної мобільності. Це зумовлено недостатньою увагою до напряму інтернаціоналізації вищої освіти та загалом негативно впливає на ефективність діяльності університетів, їх конкурентоспроможність і розвиток національної економіки.

Уважаємо, що інтернаціоналізація вищої педагогічної освіти — це основа її фундаменталізації, невід’ємна складова частина підготовки майбутніх учителів відповідно до вимог євроінтеграції. Оскільки основною метою діяльності педагогічного університету є забезпечення високої якості підготовки педагогічних, наукових і науково-педагогічних кадрів, ефективне використання освітнього та наукового потенціалу навчального закладу для модернізації системи освіти регіону та розв’язання його соціокультурних і соціально-економічних проблем.

Зазначимо, що хоча окремої програми інтернаціоналізації Вінницького державного педагогічного університету (ВДПУ) немає, натомість є статут і концепція стратегічного розвитку університету. Їх аналіз свідчить те, що інтернаціоналізація вищої педагогічної освіти, відповідно до виділених тенденцій підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції, позиціонується як стратегічний напрям освітньої та наукової діяльності ВДПУ. З метою інтернаціоналізації колектив університет розв’язує такі завдання:

  • пріоритетний розвиток наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу, впровадження нових освітніх технологій, удосконалення науково-методичного забезпечення, поліпшення якості підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів;
  • розвиток партнерських відносин з господарюючими суб’єктами, а також органами державної влади

та місцевого самоврядування;

  • залучення додаткових позабюджетних фінансових коштів;
  • розширення міжнародної інтеграції, створення умов для залучення іноземних інвестицій.

У процесі дослідно-експериментальної роботи, відповідно до Концепції стратегічного розвитку ВДПУ, нами визначено напрями інтернаціоналізації університету.

Внутрішня інтернаціоналізація університету — створення такої культури і клімату всередині ВДПУ, які просувають і підтримують міжнародне і міжкультурне порозуміння. При цьому реалізація всіх програм, проектів, досліджень містить міжнародний вимір (відповідає міжнародним стандартам, включає зарубіжні напрацювання, реалізується спільно з іноземними партнерами).

Внутрішня інтернаціоналізація університету передбачає:

  • розширення навчальних планів і підготовку своїх студентів в закордонних навчальних закладах;
  • підготовку майбутніх учителів, які володіють необхідними компетенціями для життя і успішної професійної діяльності в полікультурному та багатомовному середовищі;
  • мобільність освітніх програм та інституційне партнерство;
  • посилення ролі ВДПУ як науково-освітнього, культурного й соціально-просвітницького центру Подільського регіону;
  • впровадження в освітній процес та наукову діяльність інформаційного освітнього та SMART середовища.

Інтернаціоналізація на рівні університету — процес перетворення ВДПУ в інтернаціональний, включення міжнародного аспекту у всі компоненти управління університетом з метою підвищення якості викладання і наукових досліджень та досягнення високого рівня професійної підготовки.

Інтернаціоналізація на рівні університету включає:

  • формування нових міжнародних стандартів освітніх програм;
  • модернізацію і підвищення конкурентоспроможності освітніх програм і наукових досліджень;
  • підвищення якості освіти та досліджень за рахунок участі студентів і викладачів у міжнародному процесі обміну знаннями;
  • розвиток міжнародної співпраці через програми академічного обміну та прийняття участі в міжнародних проектах;
  • міжнародну акредитація навчальних програм з метою інтернаціоналізації підготовки фахівців.

Зовнішня інтернаціоналізація університету — процес транскордонного надання освітніх продуктів і послуг в зарубіжні країни за допомогою різних освітніх технологій і через різні адміністративні угоди.

Зовнішня інтернаціоналізація університету забезпечується:

  • диверсифікацією і зростанням фінансових надходжень через залучення іноземних студентів на платне навчання;
  • інтеграцією в навчальні програми міжнародного виміру та освітніх стандартів;
  • мобільністю студентів та професорсько-викладацького складу в освітніх цілях.

Провідним структурним підрозділом, що забезпечує інтернаціоналізацію університету, є відділ міжнародних зв’язків. У ВДПУ для працівників і студентів відділ міжнародних зв’язків надає такі види послуг: організація стажувань, оформлення необхідних документів для виїзду закордон, пошук грантів, як індивідуальних, так і колективних, допомога в оформленні заявок на гранти. Для іноземних студентів — оформлення документів на в’їзд в Україну, реєстрація за місцем перебування, продовження терміну дії віз, оформлення медичних страховок тощо.

З метою більш ефективної організації напрямів інтернаціоналізації в структурі міжнародного відділу створено й функціонують сектори: програм обміну, організації стажувань, соціокультурної адаптації тощо.

Співробітники секторів — це консультанти з певних питань, наприклад, основним завданням співробітників сектору соціокультурної адаптації є допомога іноземним студентам, розвиток системи консультаційних послуг, проведення різних культурно-освітніх заходів та адаптаційних програм з метою сприяння їх адаптації до іншого культурного середовища.

Основними завданнями підрозділу соціокультурної адаптації є:

  • створення умов для розвитку соціокультурного простору з метою адаптації іноземних студентів;
  • забезпечення комфортного психологічного стану студентів для оптимального виконання начальних завдань;
  • виховання навичок міжкультурної комунікації, активізація міжкультурних зв’язків, розвиток, взаємодія, взаємопроникнення культур;
  • задоволення потреб у вивченні мови й постійний мовний тренінг у спільній культурній діяльності;
  • поповнення знань і формування навичок у сфері української культури шляхом проведення зустрічей, бесід, занять, дискусій, ділових ігор, майстер-класів, перегляду фільмів, відвідування експозицій, виставок, музеїв, концертів, театрів.

Відділ міжнародних зв’язків безпосередньо взаємодіє з академічними підрозділами університету через регулярні інформаційні семінари, під час яких співробітники відділу розповідають про можливості академічної мобільності, проведення лекцій, в яких описуються певні грантові програми та програми обміну, різноманітні інформаційні ресурси. Цікавим є досвід залучення волонтерів-студентів, які вже мають досвід участі в програмах студентської мобільності.

Співробітникам відділу міжнародних зв’язків рекомендовано підвищувати свій професійний рівень в сфері міжнародної освіти в міжнародних відділах іноземних університетів. Викладачам рекомендовано проходити стажування в закордонних партнерських університетах, які реалізовують спільні освітні програми, в тому числі проводити там семінари та лекції. Ключовим питанням є володіння іноземними мовами, для вирішення якого потрібно організувати відповідне навчання та підвищення кваліфікації викладачів.

Для розширення кола залучених до академічної мобільності пропонуємо організовувати навчальні семінари з проблем академічної мобільності, а також підсилювати іншомовну підготовку викладачів шляхом стажування закордоном, навчання на курсах іноземних мов. Ефективною мотивацією викладачів та співробітників є запровадження відповідного показника рівня володіння мовами в систему рейтингового оцінювання та конкурсного відбору на посаду.

Одним з основних заходів інтернаціоналізації університету є розвиток в університеті системи інформування про можливості академічної мобільності та залучення студентів і викладачів як потенційних учасників, а також інформування про проблеми, пов’язаніз академічною мобільністю. Для цього проводяться регулярні інформаційні семінари, під час яких співробітники відділу міжнародних зв’язків розповідають про можливості академічної мобільності, про діючі гранти та програми обміну, про можливості навчання за кордоном. На сайті університету розміщена інформаційна сторінка URL:https://vspu.edu.ua/content/int/international.shtml, на якій висвітлено поточні грантові програми з умовами участі в них.

У процесі дослідно-експериментальної роботи нами визначено, що реалізація програми інтернаціоналізації в педагогічному університеті може бути здійснена в декілька етапів.

  • Попередній етап — пошук партнерів. Дуже часто іноземні університети самостійно звертаються до українських для встановлення партнерських зв’язків, іноді представники різних університетів знайомляться під час проведення міжнародних заходів і проявляють взаємний інтерес один до одного.
  • Підготовчий етап — організаційна діяльність — складається протокол намірів (зазвичай це попередня угода), процес узгодження протоколу, підписання протоколу уповноваженими представниками партнерських університетів. Зазвичай протоколи підписуються ректорами. Передбачений урочистий процес підписання, коли представники іноземного університету приїжджають до українського (або навпаки) і підписують протокол. Також можливе заочне підписання, коли підписаний однією стороною протокол направляється в партнерський університет, де протокол підписується іншою стороною. Кожний з університетів-партнерів має варіант угоди, підписаної обома сторонами.
  • Основний етап — процес реалізації протоколу. Цей етап передбачає складання та підписання додаткових угод про створення програм подвійних дипломів, про програми обміну, про направлення викладачів тощо. Як тільки підписані додаткові угоди, починається процес узгодження навчальних планів, затвердження термінів приїзду студентів чи викладачів. Після цього починається процес оформлення документів для виїзду на стажування, навчання в партнерський університет. Після виконання всіх необхідних формальностей, студенти та викладачі починають навчання/стажування.
  • Заключний етап. Після повернення в рідний університет починається процес перезарахування отриманих в іноземному університеті кредитів, дисциплін і періодів навчання (для студентів) і процес звіту про стажування (для викладачів).

Як показала наша практика, реалізація програми інтернаціоналізації в педагогічному університеті забезпечує:

  • посилення інтеграції науки та освіти, більш тісний контакт ВДПУ з науковими установами МОН України та Національної академії педагогічних наук України;
  • розширення освітніх функцій аспірантури, поліпшення планування освітнього процесу та формування контингенту аспірантів і докторантів;
  • участь у науково-дослідній роботі всіх суб’єктів освітнього процесу: студентів, аспірантів, докторантів, професорсько-викладацького складу;
  • участь науковців ВДПУ в цільових програмах, наукових, науково-технічних, інноваційних програмах і конкурсах грантів, які декларуються МОН України, іншими відомствами, державними науковими фондами;
  • розвиток партнерства з підприємствами та іншими господарюючими суб’єктами регіону;
  • участь ВДПУ в реалізації науково-технічної політики на регіональному рівні;
  • розширення участі науковців ВДПУ в міжнародних наукових і освітніх програмах, створення умов для залучення іноземних інвестицій.

Уважаємо, що одним з ключових напрямів міжуніверситетського співробітництва є розробка та реалізація спільних програм, спрямованих на надання студентам можливості стажувань у зарубіжних ЗВО і отримання двох дипломів — українського університету та диплома закордонного університету-партнера.

Так, програма Німецької служби академічних обмінів (DAAD) «Інтегровані міжнародні навчальні плани з подвійним дипломом про вищу освіту» дозволяє студентам, аспірантам, викладачам українських педагогічних університетів здійснювати поїздку для знайомства, навчання, стажування у ЗВО Німеччини.

Міжнародна освітня програма «Еразмус Мундус: Вікно в Європейське Співробітництво» (Erasmus Mundus External Cooperation Window) спрямована на розвиток взаєморозуміння та взаємовигідної співпраці в галузі вищої освіти між країнами Європейського Союзу та їх географічними партнерами. Програма передбачає перебування українських і зарубіжних викладачів в університетах-учасниках консорціуму, а також навчання студентів і аспірантів в університетах-партнерах. Крім загальних ознайомлювальних двосторонніх поїздок і зустрічей, знайдені нові форми спільної освітньої та практичної діяльності для студентів і викладачів: включене навчання — направлення в закордонний ЗВО студента на навчання на різні терміни за суміжними спеціальностями/напрямами підготовки. Міжнародна діяльність педагогічних університетів спрямована на використання міжнародного ресурсу для підвищення якості освіти, реалізацію принципів Болонської декларації, сприяння інноваційним процесам і структурним перетворенням у системі вищої освіти.

Зазначимо, що міжнародна діяльність вітчизняних педагогічних університетів набуває характеру цілісної системи, має свої стратегічні пріоритети, гнучке управління, розгалужену інфраструктуру та спирається на свій міжнародний авторитет і науковий потенціал. Щорічно на основі міжурядових і міжвузівських угод за кордоном навчаються, проходять стажування та підвищують свою кваліфікацію сотні студентів і магістрантів, викладачів, співробітників і аспірантів українських університетів. У свою чергу, низка викладачів і науковців зарубіжних університетів-партнерів працюють на різних кафедрах вітчизняних ЗВО. Все це сприяє подальшому міжнародному визнанню українських ЗВО, пошуку нових форм міжнародного співробітництва.

Участь у програмах спільної з зарубіжними ЗВО практичної діяльності надає можливість студентам і викладачам вітчизняних педагогічних університетів мати реальну користь з існування світового простору вищої освіти, яка полягає не лише у підвищенні свого освітнього рівня, а й у доступі до всього різноманіття міжкультурних і мовних можливостей, що, в свою чергу, сприяє формуванню особливих компетенцій, які зараз високо цінуються на міжнародному освітньому ринку праці.

Проводячи послідовно в життя ідею інтеграції України в європейський простір, у своїй практичній роботі Вінницький державний педагогічний університет прагне забезпечити подальшу демократизацію, відкритість і прозорість освіти, сприяти мобільності студентів і викладачів. Реалізація цього завдання здійснюється завдяки розвитку співробітництва з європейськими установами вищої освіти. Аналіз європейських стандартів і рекомендацій внутрішнього і зовнішнього забезпечення якості [6] вимагає від українських педагогічних університетів усебічного розширення цього співробітництва, особливо щодо розробки навчальних планів, розробки схем мобільності та інтегрованих програм навчання і досліджень.

У цьому відношенні суттєву допомогу нашому університету надає плідне міжнародне міжвузівське співробітництво в межах європейських проектів. Станом на кінець 2018 року у ВДПУ укладено 46 угод з іноземними ЗВО і науковими установами та понад 90 угод з вищими навчальними, професійно-технічними і загальноосвітніми навчальними закладами, установами й організаціями України. Продовжується співробітництво з науковими установами України, зокрема на базі ВДПУ плідно працюють спільні лабораторії з Інститутом української мови НАН України, Науково-дослідним інститутом українознавства МОН України, Інститутом інформаційних технологій і засобів навчання, Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих та Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України.

Напрями наукових досліджень ВДПУ узгоджені з пріоритетами державної наукової, науково-технічної та інноваційної політики з урахуванням специфіки євроінтеграційних процесів [7]. Пріоритетними напрямами інтернаціоналізації підготовки висококваліфікованих педагогічних і науково-педагогічних кадрів в умовах євроінтеграції визначаємо:

  • розвиток наукового потенціалу університету, розширення взаємозв’язку науки та освіти в нових соціально-економічних умовах;
  • створення різних моделей інтеграції науки і вищої освіти;
  • розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення системи освіти всіх її рівнів, широке використання інноваційних педагогічних та ІКТ, удосконалення науково-методичного забезпечення освітнього процесу, поліпшення якості підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів; забезпечення наукової основи підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів на рівні європейських і світових вимог;
  • розроблення механізму формування, оновлення та реалізації пріоритетів наукової діяльності, розв’язання пріоритетних проблем розвитку системи освіти та організації наукових досліджень як основи фундаменталізації педагогічної освіти;
  • визначення основних компонентів системи наукових програм, спрямованих на вирішення проблем розвитку освіти;
  • створення сприятливих умов для наукової діяльності кафедр педагогічного університету;
  • стимулювання організації наукових лабораторій, центрів, науково-освітніх і науково-виробничих структурних підрозділів університету, зокрема, для створення умов з активного просування на світовий ринок вітчизняної наукової продукції шляхом експорту результатів науково-освітньої діяльності;
  • розроблення організаційно-фінансового механізму підтримки науково-дослідної роботи студентів, аспірантів і молодих учених;
  • забезпечення ширшої участі науковців у міжнародних наукових і освітніх програмах;
  • вдосконалення системи показників наукової активності та наукової продуктивності викладачів педагогічного університету;
  • створення умов для залучення й закріплення талановитої молоді у сфері науки, включаючи вдосконалення практики стажування за кордоном;
  • стимулювання взаємодії з ЗВО-партнерами, зайнятими науковою, науково-технічною та інноваційною діяльністю за кордоном, активне залучення їх до реалізації наукових програм і проектів;
  • відновлення та розвиток міжнародних наукових і науково-технічних зв’язків;
  • розвиток системи спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій.

Отже, нами визначено, що процес інтернаціоналізації вищої освіти повинен розглядатися з урахуванням багатовимірності політичних, соціально-економічних, культурних та академічних аспектів, а також на глобальному, регіональному та національному рівнях з урахуванням впливу глобалізації та регіоналізації.

Аналіз роботи педагогічних ЗВО України дозволив нам зробити висновок, що інтернаціоналізація визначає межі, в яких університет розвивається в умовах глобалізації та виділити три основних напрями інтернаціоналізації: перш за все, активність в міжнародній діяльності переходить з індивідуального рівня на університетський і підхід до цього питання стає серйозним і спланованим; другий — міждержавне співробітництво, уособленням якого є Болонський процес; третій — наднаціональний процес, що відбувається на рівні і в рамках Європейського Союзу.

Важливим у контексті нашого дослідження є висновок Нільсона, який вважає, що «Мета міжнародного співробітництва — створити конкурентоспроможного випускника на глобальному ринку праці, здатного вирішувати поставлені завдання, який не буде обмежений рамками знань лише у певній сфері. Це можливо реалізувати шляхом створення актуальних на даний момент курсів у співпраці з викладачами з інших університетів, забезпечивши здобуття такої освіти кращими студентами різних національностей. Результати такої програми мають бути продемонстровані у міжнародних наукових публікаціях, великій кількості випускників, працевлаштованих у міжнародних компаніях, та бажанні нових університетів світу до співпраці» [8].

Тому, не зважаючи на певні заходи в напрямі інтенсифікації міжнародного співробітництва, вважаємо, що інтеграція Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в європейський освітній простір вимагає вироблення нових механізмів співробітництва з європейськими закладами вищої освіти, серед яких: обмін студентами ЗВО; залучення більшої кількості іноземних студентів; підготовка фахівців, спроможних продемонструвати власну компетентність в умовах світової конкуренції.

Література

  1. Козловський Ю. М. Моделювання наукової діяльності вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект : монографія. Львів : СПОЛОМ, 2012. 484 с
  2. Мещанінов О. П. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в Україні: монографія. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. 460 с.
  3. Закон України «Про освіту» // База даних [Законодавство України]. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
  4. Internationalizing Higher Education Worldwide: National Policies and Programs / R.M. Helms, L.E. Rumbley, L. Brajkovic, G. Mihut // American Council on Education, The Boston College Center for International Higher Education. 2015. URL:http://www.acenet.edu/news-room/Documents/National-Policies-and-Programs-Part-1-Global.pdf.
  5. Найт Джейн. Пять истин об интернационализации // «Международное образование». URL: http://ihe.nkaoko.kz/archive/291/2505/.
  6. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. К. : Ленвіт, 2006. 35 с.
  7. Коломієць А., Лазаренко Н., Громов Є. Концептуальні засади розвитку наукової діяльності педагогічного університету на сучасному етапі розвитку суспільства. URL: http://journals.pu.if.ua/index.php/esu/article/download/1871/1856.
  8. Інтернаціоналізація вищої освіти. URL: http://www.univ.kiev.ua/news/7990.