Visits: 13

О СОДЕРЖАНИИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ В СИСТЕМЕ ДУХОВНО-ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО ВОСПИТАНИЯ И ОБУЧЕНИЯ

Розглядається зміст інтелектуального розвитку в системі духовно-інтелектуального виховання та навчання — його особливості, що доповнюють традиційні підходи і формують у учнів здібності та якості помітно підвищують результативність людини у вирішенні життєвих завдань особливо у спілкуванні.
Ключові слова: інтелектуальний розвиток, логіка, розумова структура, концентрація уваги, духовно-інтелектуальне виховання та навчання.

Хвостиченко О. М.
кандидат військових наук, доцент,
Всесвітнє наукове ноосферно-онтологічне товариство, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.149

Поряд із духовним [1] інтелектуальний розвиток у системі духовно-інтелектуального виховання та навчання [2] займає традиційно важливе місце. Цьому напрямку розвитку у загальній системі освіти приділяється значна увага. На інтелектуальний розвиток працюють усі предмети як шкільної програми, так і дисципліни вищої школи, розвиваючи передусім пам’ять та логіку.

Водночас у системі духовно-інтелектуального виховання та навчання інтелектуальний розвиток має свої особливості, виділені багаторічними дослідженнями та практикою. Їх ми розглянемо докладніше.

Інтелектуальний розвиток включає у себе: розвиток пам’яті; розвиток логіки та багатоваріантності; формування понять та зв’язків розумових структур; розвиток уваги.

Чому разом із логікою потрібно розвивати багатоваріантність? Логіка будується на жорстких алгоритмах. Вони можуть розгалужуватися за різними умовами, але зрештою призводять до єдиного рішення. При цьому з власного досвіду свідомість найчастіше видає готові рішення і часто не найкращі. Щоб людина раз-по-раз не потрапляла в ситуацію «Хотіли як
краще, а вийшло як завжди», завдання навчити її багатоваріантності — здатності виробляти у творчому пошуку різні шляхи. Навчання тому, як можна зробити по-іншому, наприклад, як би це зробили авторитетні для мене люди, необхідно для досягнення практичного результату. Для цього використовуються різні методи, зокрема перерозподілу сил та засобів.

Кожен варіант буде логічним, але не схожим на попередній. При опрацювання варіантів можуть розкриватися нові подробиці, які раніше не були враховані. Все це дозволяє побачити процес більш глибоко і масштабно, вибрати оптимальний варіант за критичними показниками, як-от: бюджет, час сили, що залучаються. Коли людина виробила одне рішення і їй вже здається, що воно найкраще, а потрібно розробити інші варіанти — тут і починається розвиток інтелекту, й не одразу це дається легко.

Про розвиток пам’яті, логіки та уваги є достатньо літератури, що описує ефективні техніки — ними користуються та отримують добрі результати.

Інша особливість пов’язана з цілеспрямованим формуванням так званих розумових структур — понять та інформаційних зв’язків між ними [3]. Часто люди за звичкою чи копіюючи інших вживають слова, сенс яких не цілком розуміють. А якщо попросити їх дати визначення конкретного поняття, то найчастіше вони губляться, а задумавшись, часом відкривають для себе це поняття зовсім з іншого боку. Переважно це важливо щодо понять, які виражають людські цінності. Завдання навчитися давати словам максимально повні визначення, під які не підходить жодне інше слово, виключаючи повні синоніми, і при цьому представляючи всі деталі цього поняття чи явища та зв’язки з іншими спорідненими.

Це завдання ускладнюється наявністю у людини різних духовних проблем. Якщо поняття, що розглядається, зачіпає болючі питання, якісь помилкові переконання, то це викликає у людини негативну емоційну реакцію: протест, обурення тощо до агресії — все, що завдає неприємних відчуттів, душевного болю. У такій ситуації людина, як правило, відмахується від цього питання, уникає його обговорення — вивчення такого поняття стає неможливим, болючим. Тому важливо навчити людину правильно ставитися до інформації та працювати з нею за три кроки:

Крок перший — навчитися сприймати будь-яку інформацію беземоційно, відсторонено, ніби зверху, не співвідносячи її із собою, із існуючим своїм ставленням. Коли включаються емоції, людині складно думати — інтелект блокується, а працюють стереотипні програми підсвідомості.
При дослідженні понять інтелекту нічого не повинно заважати. Зрештою, людина має зрозуміти, наскільки це їй потрібно, чи веде до щастя, досконалості, чи це провокація, яка веде в інший бік. Оцінювати за принципом «подобається — не подобається» нераціонально.
Крок другий — прийняти рішення: це мені потрібно, відповідає моїм цілям, я хочу і поглиблюватиму це знання. Потрібно налаштувати своє серце (ставлення) та інтелект на розвиток, на пошук усіх відповідей.
Крок третій — поглиблення знання до переконання (власне формування розумової структури), щоб знання запрацювало у житті, стало давати практичний результат.

Техніка формування розумової структури полягає у письмовій відповіді на сім питань щодо досліджуваного поняття:

1. Загальний опис: що це, частина чого (любов — це почуття).
2. Призначення: навіщо, його функції — що робить.
3. Мотивація: навіщо це мені, що дає, чому служить, які цілі, завдання дозволяє вирішувати.
4. Структура: із чого складається — частини, механізми, внутрішні зв’язки.
5. Класифікація: які бувають — типи за різними критеріями відмінностей.
6. Використання: висновки — рішення що робити, як.
7. Результати: приклади — позитивні та негативні.
Закріплення та посилення здійснюється через образи — зобразити схему/малюнок: а) за змістом пунктів 1, 4, 5; б) образ-метафора (порівняння, плюс 1-3 коментарі) [3].

За вказаною схемою опрацьовуються всі основні поняття, починаючи з найважливіших для людини. На початковому етапі бажано виконувати по 20-30 хв/день, потім за потребою. Критерії розуміння: радість відчуття розуміння; легко формуються образи, висновки, приклади; ухвалення рішення — «відтепер ставлюся так…, роблю так…», тощо; реалізація рішення — вирішення пов’язаних проблем. По суті, це техніка самопрограмування — перший інструмент формування своїх уявлень, мислення в цілому. В результаті виконання техніки формується одиниця мислення — розумова структура: розгорнута система елементів та їх зв’язків, взаємозв’язок з іншими поняттями із життя. Також важливо регулярно розширювати свій словниковий запас, пропускаючи нові слова через техніку.

У цьому контексті розвиток — це реалізація здобутих знань таким чином, щоб розуміння гідності стало особистою якістю.

Третя особливість полягає у розвитку уваги — навчанні здатності концентрувати свою увагу на досліджуваному предметі чи процесі.

Концентрація уваги тренується через техніку неморгання: в нерухомому розслабленому положенні дивитися в одну точку, не моргаючи, від декількох хвилин до декількох годин (щоб уникнути сухості очей застосовувати зволожуючі очні краплі). Ускладнення — не моргати у русі, займаючись звичайними справами, потім у спілкуванні, виступах на публіку.

Спостереження за групами, які навчалися за цією системою, показують значне зростання ефективності учнів у вирішенні різних життєвих завдань, особливо у спілкуванні. Це дає підстави до ширшого впровадження запропонованих технік у систему освіти, продовжуючи дослідження у цьому напрямі та пошук нових ще ефективніших методик.

Список використаних джерел

1. Хвостиченко О. М. Про зміст духовного розвитку у системі духовно-інтелектуального виховання та навчання. Духовно-інтелектуальне виховання і навчання молоді в ХХІ столітті : міжнар. період. зб. наук. пр. / за заг. ред. В. П. Бабича, Ю. Д. Бойчука, Л. С. Рибалко, О. М. Хвостиченка. Харків : ВННОТ, 2022. Вип. 4. С. 592–595.
2. Хвостиченко О. М., Трусей Л. Г., Сердюк О. Д., Бездітько О. В. Концепція системи освіти «ДИВО-21» — «Духовно-інтелектуального виховання та навчання у ХХІ столітті». Духовно-інтелектуальне виховання і навчання молоді в ХХІ столітті : міжнар. зб. наук. пр. / за заг. ред. В. П. Бабича. Харків : ВННОТ, 2020. Вип. 2. С. 9–34.
3. Міаніє М. Ю. Свідомість людини. Харків : Созіданіє, 2007. 192 с.