Visits: 6

ТРАДИЦИОННЫЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ КАК СРЕДСТВО ДУХОВНО-ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ СОИСКАТЕЛЕЙ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

У статті розкрито освітньо-виховний потенціал традиційних освітніх заходів ХНПУ імені Г.С. Сковороди. З’ясовано, що духовно-інтелектуальний розвиток здобувачів вищої освіти залежить від чітко спланованої організації ціннісно-орієнтованих освітньо-виховних заходів. Доведено, що Наумівські читання в системі університетських заходів виконують особливу роль у духовно-інтелектуальному розвитку майбутнього вчителя.
Ключові слова: майбутній вчитель, духовно-інтелектуальний розвиток, освітньо-виховні заходи, традиції, духовність.

Золотухіна С. Т.
доктор педагогічних наук, професор,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна

Гончаренко М. В.
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.81

Духовно-інтелектуальний розвиток особистості надзвичайно актуальна проблема сучасності. Поєднання духовного й інтелектуального, в умовах повсякденних викликів, вважається найвищою ступінню розвитку людини. Так, духовний розвиток у науковому колі розуміється як внутрішнє зростання і постійний пошук істини. Духовність засвідчує вищий рівень розвитку особистості, незалежність свідомості і самоконтроль.

Показниками духовного розвитку, як відомо, є особистісні зміни, її соціальні досягнення, здатність пошуку і застосування нового (схем, варіантів, проблем, гіпотез, рішень тощо), керівництво не власними потребами, а вищими людськими цінностями [2].

Інтелектуальний же розвиток особистості, як «загальна характеристика здібностей, способів оволодіння і ефективного використання знань», певним чином зумовлюється, посилюється життєвої своєрідністю позиції, наявними цінностями. Тобто, духовність «надає» моральну орієнтованість волі, діям і розуму [1].

Отже, духовно-інтелектуальний розвиток особистості виявляється в здатності приймати вірне рішення, мати власну незалежну позицію, аргументовано її обстоювати, бути більш гнучким, адаптуватися до певних умов, грамотно їх оцінювати.

Незалежність свідомості дає основу для розвитку таких якостей як оригінальність, допитливість, дисциплінованість розуму, умінь управляти власними когнітивними процесами, тощо. В освітянській практиці існують багато різноманітних засобів, що сприяють духовно-інтелектуальному розвитку особистості. Серед них ефективними маємо назвати традиційні заходи, що започатковані і проводяться у ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Як перевірений досвід виховання, навчання, опанування якого дозволяє організаторам та досягнути певних успіхів, результатів. Зазначені традиційні заходи мають значний освітньо-виховний потенціал, слугують перевіреним засобом формування особистості майбутнього вчителя, зокрема їх духовно-інтелектуальному розвитку. Так, оволодіння елементами соціально-культурного спадку (ідеї, цінності, звичаї), участь у різних традиційних формах і способах слугують ціннісному вибору майбутнім вчителем.

Аналіз освітньо-виховної практики проведення заходів в університеті, що організуються для досягнення певної мети, дає підставу для їх орієнтовної класифікації:

‒‒ за формою проведення (масові та групові);
‒‒ за цільовою аудиторією (дорослі, діти, здобувачі освіти різних ступенів, тощо);
‒‒ за місцем проведення (в стінах університету, поза його межами);
‒‒ за формою проведення (online, offline);
‒‒ за метою проведення (ділові, навчальні, розвивальні, дозвіллєві) тощо.

В університеті започатковано і проходить багато заходів, навіть тільки перелік яких, засвідчує великий обсяг роботи, їх глибоке змістове наповнення.

Наумівські читання — це один із заходів, що має свою історію, існування якого орієнтоване на духовно-інтелектуальний розвиток майбутнього вчителя. Наумівські читання традиційно проходять на фізико-математичному факультеті.

Аналізуючи, узагальнюючи досвід проведення Наумівських читань можна констатувати, що вони:

‒‒ знайомлять студентів з викладачами, які працювали на факультеті, їх біографіями, професійними досягненнями, методичними наробками, особистими якостями, тощо;
‒‒ спонукають студентів і викладачів до більш глибокого, ґрунтовного вивчення історії розвитку факультету, фізико-математичної освіти і науки;
‒‒ стимулюють як студентів, так і викладачів до експериментальної діяльності, з подальшим представленням отриманих результатів на секціях;
‒‒ заохочують до участі в читаннях студентів і викладачів інших факультетів, випускників університету, вчителів шкіл міста та області.

Наумівські читання проходять, як правило, у такий спосіб:

‒‒ доповіді, повідомлення теоретичного характеру;
‒‒ презентації результатів експериментальних досліджень;
‒‒ історико-педагогічні нариси, есе;
‒‒ спогади, пропозиції, рекомендації;
‒‒ представлення проектів, планів, заходів.

Традиційним є і терміни проведення Наумівських читань — осінь: жовтень-листопад.

Наумівські читання мають свого засновника: Валентину Дмитрівну Зорю, кандидата фізико-математичних наук, доцента, яка ініціювала, організовувала і довгий час особисто їх проводила на високому рівні. Як відомо, кожна людина обов’язкова залишає після себе слід. Валентина Дмитрівна залишила слід ґрунтовний, позитивний, на довгу пам’ять, з любов’ю до факультету, до науки, студентів, колег. Слід, який може залишити тільки чесна, творча, відповідальна людина. Людина, яка шукала і знайшла спосіб виказати особливу вдячність і повагу викладачам, які працювали на факультеті, які демонстрували високий професіоналізм, культуру (професійну і загальну), гуманне, віддане служіння професії. Так, за двадцять років, ми познайомилися з багатьма викладачами, чий досвід, майстерність, глибокі знання, ерудиція і зараз заслуговує на схвалення.

Наумівські читання, реалізуючи свій освітньо-виховний потенціал, безперечно сприяють і духовно-інтелектуальному розвитку майбутніх вчителів. Так, за 20 років існування вони мали змогу доторкнутися до величі ціннісних взаємовідносин викладачів і студентів, їх високого рівня професіоналізму, професійно-педагогічної майстерності, особливостей мислення, світогляду, моральних принципів тощо.

Знайомство з біографіями педагогів, що працювали на факультеті, їх досвідом методикою викладання переконувало студентів у необхідності збагачувати свій внутрішній світ, вчитися відчувати красу предмета, науки, обирати життєві цінності, формувати критичне і креативне мислення — основу інтелектуального розвитку. Саме такою системою марально-інтелектуальних цінностей володіли професори І. О. Наумов, Л. І. Бєлоусова, доценти М. А. Жихор, Т. І Бєляєва, старший викладач С. Б. Веселовський та інші.

За ці роки Наумівські читання збагатилися різноманітністю проблем, що піднімалися (науково-практичні, аналітичні, методичні) аудиторією, що приймала участь (студенти, випускники, викладачі, вчителі); використання сучасних технологій представлення матеріалів, ретельним визначенням предмета Наумівських читань, тощо.

Отже, традиційні Наумівські читання — це захід, що має освітньо-виховний потенціал, а саме: формування особистісті майбутнього вчителя, професійного, здатного любити вчительську працю, такого, що знає добре історію факультету, переконаного, що саме освіта збереже світ.

Наумівські читання мають своє майбутнє: факультет найстаріший в університеті, з глибоким, ціним досвідом і унікальними викладачами.

Список використаних джерел

1. Золотухіна С., Фазанів В., Макаренко В. Традиції та новації у педагогічній діяльності. Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. праць. 2021. 50 с.
2. Маценко Ж. Духовність: феномен психології та об’єкт виховання. Київ : Освіта України, 2010. 100 с.