Visits: 8

ИНТЕГРАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКИХ И ЭТИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ КАК СРЕДСТВО ДУХОВНО-ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО ВОСПИТАНИЯ ШКОЛЬНИКОВ

У статті розкрито значимість проблеми духовно-інтелектуального виховання школярів, що базується на єдності загальнолюдських або біосферних цінностей. Висвітлено чинники, які забезпечують інтеграцію біологічних та етичних знань. Охарактеризовано умови створення освітнього середовища, яке дозволяє забезпечити духовно-інтелектуальне виховання школярів.
Ключові слова: інтеграція, біоетичні знання, аналогія, цінності, школярі.

Степанюк А. В.
доктор педагогічних наук, профессор,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, Україна
Бак В. Ф.
кандидат педагогічних наук, вчитель біології,
Навчально-виховний комплекс № 11, м. Бахмут, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.135

Події останнього десятиліття переконливо свідчать, що сучасний період у розвитку людства доцільно характеризувати як кризовий. У XXI ст. загострились суперечності між цивілізаційною системою людства і глобальною екосистемою Землі. В сучасному постмодерновому суспільстві загальнолюдські цінності, які за своєю сутністю не суперечать цінностям природи, лише декларуються. При цьому, суспільство стає суспільством постправди, таким, в якому панує маніпулювання та фейки, а цінності підлаштовуються під інтереси панівних груп або корпоративних об’єднань.

Такий стан цивілізації є нестійким і не може існувати довго, тому кризи, війни, стихійні лиха та техногенні катастрофи будуть і далі «підштовхувати» людство до нових сенсів, які за своєю сутністю є лише повернення до споконвічних цінностей життя. Вважаємо, що героїчний супротив народу України агресії РФ — це механізм саморегуляції цивілізаційної системи людства, спрямований на відновлення загальнолюдських цінностей, яким дамо назву біосферних. Вони не суперечать загальним законам природи, а логічно випливають із них, утворюючи своєрідну цілісність знань про природу та етику. Таким поняттям як добро, любов, гідність, воля, милосердя, — потрібно повернути їхню первісну сутність через конкретні дії конкретних людей, а через це змінити катастрофічний напрям розвитку цивілізації з постмодерну на метамодерн.

У своїх поглядах ми базуємось на думках американського фізика Ф. Капра, який стверджує, що система цінностей складає основу науки і є її рушійною силою. Дослідник вважає за доцільне формування нового світогляду людства, який випливає з глибинного пізнання природи та визнає споконвічну цінність життя будь-якої живої системи, а не тільки людини. Всі живі істоти є членами екологічних спільнот, об’єднаних мережею взаємозв’язків, і утворюють цілісність вищого рівня складності.

Коли таке уявлення стає частиною нашої повсякденної свідомості, виникає нова система етики. Розуміння того, що система цінностей властива всій живій природі, зароджується в духовному досвіді єдності природи і «я». Таке розширення нашого «я» аж до ототожнення з природою стає основою глибинного екологічного мислення [3, с. 150].

Інтегровані знання школярів із біології та етики в контексті цінностей і смислів людського життя й культури ми тлумачимо як біоетичні знання.

Це прояв інтеграції цих знань у межах моральних цінностей суспільства, етична рефлексія на біологічні знання. Вони формуються шляхом розкриття аналогій між законами природи і категоріями моралі та сприяють розвитку етичного ставлення учнів до життя в усіх його проявах. Етичні правила і норми світу людини, етичні цінності, повинні поширюватись як на взаємодію з людьми, так і на взаємодію зі світом природи [2].

Загалом, інтеграцію біологічних та етичних знань ми розглядаємо як засіб духовно-інтелектуального виховання школярів, чинник формування світогляду підростаючого покоління, знань, які не дадуть розірватися зв’язку між людиною та середовищем її існування [6]. При цьому вважаємо, що наскрізні змістові лінії природничої освіти необхідно інтегрувати з біосферними цінностями. Це надасть викладанню етичного спрямування і забезпечить утвердження нових сенсів у природничій освіті.

Зіставлення результатів аналізу змісту навчального матеріалу профільного вивчення біології та сутності моральних категорій дозволило нам виявити можливість проводити аналогії, наприклад, між біологічними поняттями: гомеостаз, збереження та моральними категоріями любов, добро; обміну речовин, енергії та інформації, самої сутності життя – гармонійна єдність дуальних категорій (життя-смерть, розвиток-старіння, стан активності-стан спокою тощо); взаємодії клітин організму – кооперація та альтруїзм, рівням організації живої матерії — ієрархічна будова світу тощо. Загалом, загальні закономірності природи, які вивчаються з використанням методу аналогій з моральними категоріями, стають більш доступними та зрозумілими учням, оскільки закономірності природи усвідомлюються не як абстрактні поняття, а як основа особистого життя [2].

Для реалізації духовно-інтелектуального виховання необхідним є створення такого освітнього середовища, яке б забезпечувало вивчення живих систем на основі сучасного тлумачення атрибутів життя та надання навчальному матеріалу особистісно-ціннісного значення.

Під цілісністю знань про живу природу ми розуміємо результат сутнісної інтеграції біологічних знань на основі наскрізних закономірних зв’язків, якими постають загальні закономірності природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану).

Ознакою цілісності знань про живу природу є розуміння учнями загальних закономірностей природи як основи пояснення явищ, властивостей, об’єктів живої природи, їхньої взаємодії; як фундаменту, на якому базуються уявлення про взаємозв’язок компонентів живої природи [4, с. 8].

Формування у школярів цілісних знань про живу природу дозволяє школярам усвідомити себе складовою частиною природи й того, що всю свою діяльність і поведінку необхідно підпорядкувати інтересам систем вищого рівня [6].

Відповідне освітнє середовище доцільно конструювати таким чином, щоб учень міг відчувати почуття сорому, жалю або благоговіння та самостійно свідомо обирати етичну поведінку. Цього можна досягнути за такої моделі вихованого впливу, як сприяння. Як стверджував М. Сметанський, в її основі лежить віра в конструктивне, активне, творче начало людської природи, в її первісну моральність і доброту, альтруїстичну і колективістичну спрямованість, у здатність дитини спрямовувати власний розвиток, розуміти власне Я [5, с. 15].

З метою перевірки ефективності запропонованого нами підходу до здійснення духовно-інтелектуального виховання школярів створена інтегрована програма «Природничі науки», яка реалізована у відповідному підручнику [1]. На даний час проходить апробація запропонованих навчально-методичних матеріалів, розробляються критерії ефективності описаного підходу до реалізації духовно-інтелектуального виховання школярів.

За результатами експериментального дослідження можна стверджувати, що зміст біологічної освіти необхідно висвітлювати так, щоб передавались не лише знання з основ наук, а й створювались можливості отримати відповіді на питання сутності життя (сенс життя, взаємовідносини між людьми, моральні поняття добра та зла, ідеал, любов, гідність та ін.), які повинні допомогти індивіду зрозуміти самого себе, а також створити образ, у напрямі якого хотів би він розвиватись. А це ніщо інше, як опосередкована мета духовно-інтелектуального виховання. При цьому, морально-етичне виховання і навчання основам біологічних наук — два взаємопов’язаних процеси, які при відповідній організації навчання комплексно впливають на особистість учня, створюючи умови для активізації в нього процесів саморозвитку та самовиховання.

Список використаних джерел

1. Бак В. Ф. Природничі науки : інтегрований природничий курс. Дніпро : ТОВ «Домінанта Прінт»; Всеукраїнська культурно-освітня Асоціація гуманної педагогіки; Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2020. 155 с.
2. Бак В. Ф., Данюк М. І., Степанюк А. В. Висвітлення тенденцій інтеграції природничих наук та етики в змісті біологічної освіти старшокласників : моногр. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2015. 216 с.
3. Капра Ф. Паутина жизни. Новое научное понимание живых систем. Київ : «София»; ИД «Гелиос», 2002. 336 с.
4. Рибако Л. М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5-7 класів : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.09. Київ, 2008. 21 с.
5. Сметанський М. Суть виховання як складової педагогічного процесу. Шлях освіти. 2006. № 4. С. 14–17.
6. Степанюк А. В. Формування цілісних знань школярів про живу природу : моногр., 2-ге вид., переробл. й доп. Тернопіль: Вектор, 2012. 228 с.