Visits: 18

ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДУХОВНОГО ТА МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Культура поведінки і спілкування має в собі здобутки виховання, рівень розвитку моральної складової особистості. Духовні знання повинні знайти форму втілення в діях, спілкуванні, відбиваючи глибину пізнання норм моралі і здатність втілити їх у життя. Тому засобами творення моральної культури є не лише просвіта, а й вироблення навичок, поведінки, організація діяльності дітей.
Ключові слова: виховання, духовність, мораль, моральні якості, розвиток школяра

Сагіна Ю. В.
здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти,
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.128

Духовно-моральне виховання забезпечується за допомогою важливих виховних методів, що безпосередньо впливають на життя кожної людини і сприяють розвитку необхідних моральних якостей особистості.

Засобами морального виховання можна вважати складний комплекс різноманітних форм, методів або прийомів, наочних посібників, вплив яких спрямований на успішне формування у школярів головних моральних якостей, загального уявлення про духовну культуру [3].

Засоби впливу можуть бути нейтральними: вони можуть навчити дитину як хорошому, так і дуже поганому, і тільки вихователь (вчитель, батько або мати) здатні направити їх вплив у потрібний бік.

Чинників розвитку духовної культури людини досить багато. До них належать загальні і специфічні форми. Найпопулярніший метод — це інформування дітей про норми, цінності, бесіди з найбільш актуальних проблем. Традиційний метод — ведення диспутів або бесід на морально-етичні теми. Цей метод сприяє набуттю нових знань, розвитку еталонів етичних уявлень, поглядів, понять, формуванню інтересу до проблем суспільства, прагненню до високоморального варіанту поведінки особистості [3].

Бесіда сприяє до розбору дій людей у складних ситуаціях і питаннях моралі, сформувати тверду позицію дитини, допомогти кожному школяру проаналізувати особистий досвід поведінки, сприяє формуванню навичок виробляти власні погляди та еталони поведінки. До групи методів входить залучення школяра в диференційні напрями діяльності: трудову, естетичну, художню, спортивну та інші її види.

Основними засобами залучення школярів до розвитку морального виховання вважаються: художні засоби, навколишнє середовище, жива і нежива природа, власна діяльність у повсякденному житті, спілкування, навколишнє оточення. Варто зазначити, що вибір засобів або гармонійне поєднання їх частин залежить від поставленого завдання, віку дітей, рівня їх розвитку, інтелектуальних здібностей, етапу розвитку якостей (тільки початок формування якості, закріплення, перевиховання).

Художні методи виховання — це група засобів, що має в собі літературу, різні види образотворчого мистецтва, такі як кіно і музичне мистецтво, театральне мистецтво, дуже дієві при формуванні моральних якостей школярів. Вони сприяють набуттю емоційного забарвлення пізнавальним моральним ситуаціям. Ці засоби найефективніші при розвитку складних моральних якостей, почуттів, ідеалів поведінки.

Моральному вихованню сприяє читання книги, що успішно розвиває моральну і вольову сфери, що сприяє формуванню єдності свідомості, світогляду, поведінки. За допомогою неї можна прищеплювати найважливіші моральні норми.

Засобом виховання може бути будь-який предмет мистецтва або творчості, все залежить від зусиль вихователя або вчителя. Будь-які предмети мистецтва або народного промислу справляють величезне враження на школяра, зображують світ реалістично, що робить їх зрозумілими для будь-якого, в тому числі дитини дошкільного віку, який тільки вчиться розуміти світ образно, відчувати його на дотик.

Природа і природні явища допомагають викликати у дітей почуття турботи про навколишнє середовище, захисту тих, хто набагато слабкіше, хто потребує сторонньої допомоги. Природа допомагає сформувати первинний фундамент для розвитку почуттів гуманного ставлення.

Спілкуванню відводиться особлива увага. Воно, як засіб формування моральності, виконує завдання коригування основних моральних уявлень, моральних відносин в навколишньому людину суспільстві [1]. Тільки в спілкуванні сформовані або почали формуватися почуття, якості і моральні ідеали закріплюються і набувають характеру умінь і навичок.

Оточення, атмосфера, в якій дитина постійно проживає, вчиться, грає важливу роль в становленні моральної культури. Атмосфера, пронизана доброзичливістю, любов’ю, гуманністю завжди позитивно позначиться на вихованості людини, і навпаки аморальна і жорстока обстановка зможе сформувати тільки негативні риси характеру.

Навколишнє середовище, активізуючи весь раніше сформований потенціал моральних якостей, стає засобом становлення моральних почуттів, правильних норм поведінки.

Науковці стверджують, що діяльність дитини в першу чергу необхідна для прищеплення навичок практики морально коректної моделі поведінки. Тож будь-яка сфера діяльності школяра: гра, творчість, праця або вчення, є чинником формування морально-етичних якостей. Кожна сфера діяльності дітей має свої особливості, виконує діяльність за розвитком конкретних моральних якостей.

Формування моральних, духовних понять — це багатогранний, довгий процес. Він потребує цілеспрямованих, перманентних зусиль вихователів або вчителів, батьків; постійної роботи за планом, спрямованої на розвиток якостей свідомості особистості, починаючи з моменту народження, завершуючи цей процес старшим віком. Тільки коректне та гармонійне застосування існуючих сучасних методів духовно-морального виховання дозволить сформувати дійсно багатогранну особистість, здатну протистояти будь-яким негативним факторам сучасного суспільства.

Список використаних джерел

1. Бакуліна Н. «Словник толерантності» — «абетка ввічливості» (для шкіл з національними мовами викладання ). Початкова школа. 2006. № 1. С. 33–34.
2. Гаміна Т. С., Турчак А. Л. Історія педагогіки. Ч. 1: Історія зарубіжної педагогіки / за ред. А. Б. Рацула. Кіровоград, 2003. 129 с.
3. Максимюк С. П. Педагогіка : навч. посіб. Київ : Кондор, 2005. URL: https://pidru4niki.com/14821111/pedagogika/moralne_vihovannya (дата звернення 27.10.22).