Visits: 10

MOTIVATION VON HOCHSCHULSTUDENTEN FÜR INTELLEKTUELLES UND GEISTIGES WACHSTUM

Стаття присвячена актуальній проблемі мотивації здобувачів вищої освіти до інтелектуально-духовного зростання. Розкрито взаємозв’язок духовного і цінностей особистості, суть поняття «духовність». Встановлено, що мотивувати здобувачів до інтелектуально-духовного зростання можливо завдяки: впровадження в теоретичний матеріал навчальних дисциплін проблем пов’язаних з духовними цінностями; впровадження в освітні програми окремих дисциплін; надання пріоритетів інтелектуально-духовним цінностям при формуванні корпоративної культури ЗВО.
Ключові слова: мотивація, духовність, інтелектуально-духовне зростання, заклад вищої освіти.

Васильєва С. О.
Доктор педагогічних наук, доцент,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

Пономарьова М. С.
здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

10.34142//2708-4809.SIUTY.2022.60

Актуальність теми дослідження пов’язана перш з останніми подіями світі. Формування мотивації у здобувачів до навчання обумовлює його
ефективність, якість підготовки майбутнього професіонала. Особливо гостро, у наш час, постає питання формування інтелектуально-духовних цінностей. Саме наявність культури і духовності є ознаками нації і водночас рушійна сила розвитку нації в цивілізованому світі. Тому вважаємо, що питання мотивації здобувачів вищої освіти до інтелектуально-духовного зростання є запорукою розвитку та процвітання українського народу.

Питаннями мотивації в освіті приділяли увагу такі вчені як: В. Авсєєв, Б. Додонов, Б. Ломов. Проте питанням формування мотивації інтелектуаль-духовного зростання на сьогодні приділяється недостатньої уваги. Вважаємо, що дане проблема стає особливо важливою під час введення у країні воєнного стану.

Метою нашого дослідження стало визначення шляхів мотивації здобувачів вищої освіти до інтелектуально-духовного зростання.

У основі інтелектуально духовного зростання знаходяться цінності людини, які впливають на його дії, вчинків. Вони регулюють поведінку людини в цілому. Цінності як поняття передбачає особистісне соціальне визначення об’єктів оточуючого світу, визначення їх позитивного та негативного значення для особистості [1, с. 534]. Цінності людини обумовлені внутрішніми світом самої особистості, соціальним оточенням, життям та соціальними відношеннями. Кожній людині властива індивідуальна, специфічна ієрархія особистих цінностей, що є сполучною ланкою між духовною культурою суспільства і духовним світом особистості, між буттям суспільним та індивідуальним. Система їх складається у процесі діяльнісного розподілу індивідами змісту суспільних цінностей.

Поняття «духовність» згідно до енциклопедії сучасної України це – категорія людського буття, що зумовлює його трансцендентний та комунікативний характер, виражає здатність людини до творення культури й само творення. Прояснення природи людського буття через категорії «дух» та «духовності» означає, що людина може не тільки пізнавати чи відображати навколишній світ, але й творити його [2]. У сучасному світі духовна людина має перевагу духовних цінностей перед матеріальними цінностями.

Здобувачі більшу частину свого часу проводять у закладах вищої освіти, й всі взаємовідносини, оточення підпорядковано системі організації конкретного закладу навчання. Аналізуючи Закон України «Про освіту», можемо зазначити, що згідно даного документу «Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості» [2]. У меті вищезазначеного документу підкреслено важливість всебічного розвитку людини як особистості, формування цінностей та необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян Українського народу [2]. Отже, якщо здобувач вступив до закладу вищої освіти то він вже вмотивований на отримання вищої освіти. У процесі навчання він опановує нові знання, вміння та вміння застосовувати їх на практиці. Тож, опанування інтелектуально-духовними цінностями можливо завдяки розкриваючи їх під час вивчення різних дотичних тем під час вивчення різних навчальних дисциплін [3].

Підготовка спеціалістів бакалаврів та магістрів відбувається завдяки реалізації освітніх програм, в яких пропонуємо закласти дисципліни спрямованих на опанування здобувачами інтелектуально-духовних цінностей. Розробити та впровадити дисципліни вільного вибору. Наприклад такі дисципліни як «Християнська педагогіка», «Християнська психологія», «Педагогіка миру».

Другий напрям вмотивованості здобувачів до інтелектуально-духовного зростання є внутрішня корпоративна культура закладу вищої освіти.

До даного напряму ми відносимо структуру організації виховної роботи закладу за допомогою якої формується певне ставлення всіх учасників освітнього процесу та до їх інтелектуально-духовних цінностей. Зокрема, наприклад, у ХНПУ імені Г. С. Сковороди активно працює інститут кураторства під керівництвом проректора з навчально-виховної роботи. Така діяльність організована на всіх факультетах та в кожній групі. До цієї роботи долучається студентський парламент університету, первинна профспілкова організація студентів, аспірантів та докторантів, студентське наукове товариство, студентський науково-валеологічний клуб, спілка студентів-правників та інші. Всі спілки проводять різні заходи спрямовані на розвиток інтелектуально-духовних цінностей. Також в університеті проводяться традиційні свята в яких активно беруть участь як здобувачі вищої освіти, так і викладацький состав. Все вище зазначене формує загальноприйняту установку про пріоритет інтелектуально-духовних цінностей, повагу до загальноприйнятих людських цінностей, патріотизму, національної гідності тощо.

Таким чином, можемо дійти висновку, що мотивувати здобувачів до інтелектуально-духовного зростання можливо завдяки бажанню до професійного розвитку, впровадження в теоретичний матеріал різних дисциплін проблем пов’язаних з духовними цінностями; впровадження в освітні програми дисциплін спрямованих на формування інтелектуально-духовних цінностей; надання пріоритетів інтелектуально-духовним цінностям при формуванні корпоративної культури закладу вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Мачинська Н. І. Педагогічна освіта магістрантів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю : моногр. Львів: ЛьвДУВС, 2013. 416 с.
2. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-19642 (дата звернення: 29.10.22).
3. Про освіту : Закон України від 05.09.2017, набрання чинності 28.09.2017. URL: http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/ (дата звернення: 29.10.22).